The last

Потвора

Нестерпна й гнітюча тиша запанувала між ними. Ніхто з них двох не знав як заговорити та про що саме.

Хлопець краєм своїх зелених очей знову почав споглядати на подругу, помічаючи, як нічне місячне сяйво, що наче прямим променем, падало на неї, освічувало її лице, немов підкреслюючи блиск в її очах, щічки та дві родинки.

Він бува хотів щось сказати, але недалеко від них, у кущах, почувся дивний шум. Підлітки синхронно повернули свої голови у його сторону. Затамувавши дихання, підлітки уважно вдивлялися у тьму, що уже починала, за такий надто короткий час, лякати. Тіло брюнетки в один момент розкрилося сиротами, а її тонкі брови нахмурилися.

- Ейд, - прошепотіла вона

- швидко в фургон, - рішуче, але водночас м'яко скоманлував хлопець, - позаду нас є люк, тільки удавай, що нічого не чулося. Добре?

Сіроока кивнула та вибравшись з приємного тепла ковдри, вона спокійно доповзла на чотирьох до люку. Відкривши його, Лукреція учула знову дивний шум, але тепер він був схожий на.. гарчання? Не марнуючи жодної миті, дівчина заскакує в авто, перед цим окинувши на юнака свій стурбований погляд, але побачивши на його молодому лиці лише легку посмішку, що поєднувалася із рішучістю, вона змогла переконати свій внутрішній голос, який зараз істерично кричав та панікував, що Галлагер тримає усе під контролем. Брюнетка упала на тверду підлогу, на мить відчувши неприємний біль у зоні своїх ступень. Вона похитуючись підвелася на ноги ти глянула у гору. В отворі люку було видно нічне зоряне небо та шматочок місця, що його прикривала металева кришка, із якої миттєво показалася голова Ейдана. Через погане освітлення, якого, можна сказати, взагалі не було, Лукреція ледь-ледь змогла розгледіти його зелені очі.

- у бардачку, на передньому сидінні, є пістолет, - прошепотів він, але побачивши, як вираз обличчя Лучано миттєво охопив стах, почав заспокоювати брюнетку, - то ради безпеки, не переживай

068 нервово ковтнула й подалася на період фургону у пошуках пістолету. Вона перелізла сидіння та трохи незграбно упавши на водійське місце, жваво підскочила до бардачка. Відкривши йДівча угледіло, під чорною записною книжкою, зброю. Шкіра, уже вкотре, покрилася сиротами, адже Лу ніколи не тримала у своїх руках вогнепальну зброю. У голові з'явилися флешбеки про охорону із автоматами у руках, що убила її, уже мертву, подругу. Тремтячими руками, вона узяла до рук пістолет та закривши кришку бардачка, знову перелізла назад.