The last

Те, чого ви всі так довго чекали

В голові все перемішалося в якусь неоднорідну суміш. Юнак піджав уста в лінію та глибоко вдихнув. Він чітко знав, що відчуває до Лу, проте, чи відчуває вона теж саме в його сторону? А якщо ж зеленоокий щараз зізнається їй, але це виявиться не взаємно? Що тоді? Як бути далі? В якійсь мірі Галлагер відчував невимовно сильну прив'язаність до шатенки, а це бажання цілувати її ніжно рожеві уста? Хіба це не божевілля? Хотілося проваоитися крізь землю, згикнути з її сірих очей, що нагадували густий туман. Але якщо ж він зараз зірветься і втече на вулицю, то Лучано буде вважати його боягузом чи ще кимось, а цього йому не дуже й хотілося. Сама тільки думка про те, що дівчина буде про нього поганоїдумки змушувала його долоні зжиматися в кулаки аж до побілення кісток.

- й.я не знаю точно, - затинаючись промовив Ейдан. Так, він вирішив спершу трохи збрехати, а можливо це все ж таки не взаємно? - Але мені здається, що я тебе люблю..

Остання репліка вилетіла з його уст випадково й зеленоокий не одразу зрозумів що ляпнув, проте, уже через пару секунд до його мозку дійшло, що він сказав. Розкривши широко очі, юнак завмер. Ні. Як так могло вийти?!
Сіроока повільно проковтнула, прислуховуючись до серцебиття друга.. хоча ні, уже не друга. Воно з кожною секундою пришвидшувалось й пришвидшувалось, що здавалося, ніби воно зараз от-от і вискочить чи просто зірветься. Це б навіть забавляло її, але на даний момент у неї серце так само швидко билося.

- і хотів би дізнатися чи це взаємно?

Час ніби призупинився й почав рухатися в режимі слоумо. Лукреція припідняла свою голову та, дивлячись йому у вічі, прошепотіла:

- так

Його зелені очі розширилися, а на обоиччі засяяла щаслива усмішка. Всередині з'явилося приємне відчуття, наче щось тепле розлилося на серці.

- так? - перепитав він

Складалося враження, що дана подія - це якась налюцинація, що була наслідком глибокого морального потрясіння, проте, можливість відчувати присутність сіроокої прямо біля себе, перекривала версію про галюни.

- ти глухий чи що? Я ж сказала "так"

Дівчина не змогла стриматись, щоб якось не з'язвити навіть у цій ситуації. Просто от, з'явилося таке бажання і все. Нічого із цим не подієш. На її фарфоровому личку також з'явилася посмішка. Хотілося чомусь кричати з радості, але вона швидко подавила в собі це відчуття. Хах, шатенка навіть подумати не могла, що пропозицію такого роду їй зроблять у глухому лісі та ще й у майже занедбаній хатині. Життя продовжує набирати поворотів.
Якби Дарія б сказала про такий варіант, то б Лу сказала, що це повне божевілля, але не тепер. Напевно подоуга сильно зраділа, коди б дізналася, що сіроокій зізналися в коханні.
Галлагер тихо посміявся і, не зводячи своїх очей з дівчини, повільно нахилився до її уст.
Лишень декілька міліметрів розділяли їх одне від одного. Зібравши всю волю в кулак, юнак робить перший крок і їхні уста зливаються в невмілому поцілунку