The last

Не думай помирати!

- обережно, - прошепотів Галлагер, опускаючи сірооку на ноги. - Я зараз відкрию люк і ви обоє полізите донизу. Я буду за вами.

- а якщо ти не встигнеш?

- Лу, зараз мова йде не про те, чи я встигну, а про тебе. Тому, не сперечайся і лізь

Лукреція тяжко ковтнула й полізла в каналізацію. Перебираючи ногами з однієї металевої палки на іншу, вона поволі почала опускатися під землю, а за нею і руда. Метал був надто холодний, що здавалося, ніби зараз зима й на дворі -10. Поглядаючи вниз, 068 чомусь згадала хорор "Воно". А що, якщо такий клоун реально існує? В фільмі, він частенько зустрічався саме в каналізації, то чи може це значити, що і в їхньому випадку підлітки будуть з'їдені клоуном? Проте, струсивши головою, діва продовжила опускатися та ігнорувати сильний холод в рухах.

- я даю вам один єдиний шанс здатися, а інакше, ви усі, за винятком 068, потрапите до своїх померлих родичів на той світ! - вигукнув Джош

Коли голова кароокої зникла з поля зору Ейдана, сам юнак також поліз за подругами, обережно, щоб не створювати лишніх гучних звуків, закриваючи на собою люк.
Підлітків укрила непроглядна тьма, але уже за пару секунд з'явилося світло від ліхтарика Браун

Глорія тремтячими руками подала його сіроокій. Так, завдяки світлу уже не так і страшно було лізти каналізацією, проте, страх, що зараз із якогось, невідомого для друзів, "коридору" вилізе двох метровий псих із кулькою в руках, нікуди не дівся. Лишень віддалився на деякий невеличкий проміжок часу.

Коли Лучано побачила, що уже стоїть на останній металевій палці, то подумки зітхнула із полегшенням та стрибнула. Висота була незначною - всього декілька пару метрів. Ноги, а особливо ступні почали гудіти. Хах, а на що вона розраховувала? Що стрибок із такої висоти не залишить по собі ніяких наслідків? Шатенка стала рівно і, відійшовши трохи далі, посвітила в той самий отвір, з якого стрибнула.

- давайте, - промовила вона, - тільки тут висота зо два - два з половиною метри.

Руда міцно зжала метал у своїх руках. Страх огорнув її тіло. Вона ніколи не стрибала із такої висоти. Проте, хто не ризикує, той не п'є кави. Зібравшись із силами, кароока зжала білі зуби, майже, аж до скрипу, і.. стрибок.
Приземлення було так собі. П'ята точка болюче видавала імпульси та якесь дивне відчуття відбрації. Шикнувши, Браун піднялася на ноги, зтріпуюючи з себе порох світу стічних вод. От тільки карооку здивувало те, що в каналізації були відсутні огидні запахи. Наскільки пам'ятає Глорія, то, ще перед напастю, із схожих мість тхнуло всім чим тільки можна: від запахів лайна і аж до запаху тухлої риби, котру змішали в блендері із шкарпетками, які не знімали пів року. Проте, зараз тут пахло зовсім по-іншому - звичайною чистою водою. Угледівши поряд із собою "річку" із колишніх стічних вод, вона здивувалася ще більше. Вода була настільки прозорою та чистою, що можна було із легкістю розгледіти те, що знаходиться на дні - монетки, різний метал і навіть мілку рибу! Ну, наскільки в даному випадку дозволяло світло її ліхтарика.