The last

Кошеня

Троє підлітків сиділи у фургоні, займаючись своїми справами: Глорія вдавала, що журнал у її руках дуже цікавий, хоча сама вона навіть і не підозрювала, як тримає його догори ногами; Біл - просто містер стабільність, зморений майже нічого не робінням, він не витримав тиску своєї ж втоми та провалився у солодкий світ фантазії та вигадок людського, але в даному випадку його, мозку. Гучно сопівши носом, блондин зіжато вмосьився на кріслі, вперто заперечуючи своєму тілу у бажанні лягти на матрац і більш-менш нормально відпочити. Лу сиділа на передньому сидінні й розслаблено дивилася на занедбане місто. Боковим поглядом вона помітила знайому постать, що стрімко наближалася до фургону. Повернувши голову у її напрямку, дівчина розгледіла у машинному вікні Галлагера, що квапливо йшов що них, тримаючи у своїх руках п'ятикілограмовий плетений мішечок та чайник. Зігнувши одну брову, сіроока із цікавістю спостерігаза ним.

Ейдан же, зловивши на собі погляд подруги, вивільнити свою руку з під мішка та помахав їй. На його лиці моментально з'являється не дуже, але широка посмішка, котра притягнула за собою двійко цікавих ямочок на його щоки. Пришвидшивши крок, брюнет перейшов дорогу та за звичкою глянув на право й на ліво. Беручи до уваги той факт, що уже як декілька років, від коли майже все населення планети просив дивний вірус, а машини фактично припинили своє існування, звичка дивитися на право і на ліво, у нього залишилася. До фургону залишалося ще декілька лічених метрів, як брюнет чує дивний звук, наче щось металеве зіштовхнулося із землею. Він повернув свою голову на джерело звуку та побачив, що це був лише сміттєвий бак. Уже прийнявши у голові рішення продовжити свій шлях, Галлагер угледів, як щось зашивелилося у білому пакеті. Нахмуривши свої темні брови, юнак піджав уста й направився до сміттєвого баку із дивним пакетом, що шивелиться.

- чого це він? - подумки запитала себе Лучано, уважно спостерігаючи за тим, як Ейдан різко звертає на сторону

Цікавість запалювала її тіло, створюючи сильне бажання піти й глянути, що там таке. Шмигнувши носом, брюнетка відчиняє двері та виходить із фургону, тримаючи свій курс на друга.

Зеленоокий підійшов до дивного пакета та присів коло нього. Рух в середині поліетилену припинився, а слідом за ним почулося... Навчання? Це створіння невеличких розмірів змогло самотужки вибратися із дурнуватої пастки у вигляді звичайного пакету для продуктів. Кошеня своїм крихітним тільцем звалилося на асвальт, безпомічно нявккючи. Хлопець підмітив для себе, що йому було від сили місяців три.