Дівочі вії затремтіли й уже за пару секунд відкрили сірі очі, що розслаблено втупилися у стелю. Але, коли до голови дійшло усвідомлення, що вона засинала на руках у Галлагера, тіло затремтіло.
- Де я?! - це перше, що спало на думку, перш ніж Лучано розчула тихе сопіння у себе над вохом
Шатенка обережно повернула голову, напружуючи кожну клітинку свого тіла та готуючись зустрітись поглядом із якоюсь твариною, чи в гіршому випадку, з соладом. Проте, яке ж полегшення прийшло до неї, коли сіроока побачила перед собою сплячого Ейдана. Тіло розслабилося та Лукреція видихнула.
Ніс, із горбинкою трошки вище середини, здригнувся, через що дівча навіть посміхнулося й хихикнула. Це виглядало мило та навіть смішно. Пробігаючись поглядом по обличчю юнака, вона проти волі затрималася очима на двох родинках. Вони чимось були схожі на дві крихти від шоколадного печива.
- гарний?
Його веселий тон в голосі змусив шатенку всім тілом здригнутися та навіть спробувати вирватись із обіймів Галлагера, але той в свою чергу тільки сильніше прижав її до себе. Сірі очі уже не гляділи та ті родинки, а дивилися прямо у вічі хлопцю, лице якого знаходилося всього лишень на відстані декількох сантиметрів від її.
Настала тиша. Лу не знала та й не хотіла нічого говорити взагалі. Незручно вийшло. А хоча.. якого дідька він так близько знаходиться? Чого це либиться? Та, з чого Ейдан взягалі назвав себе "гарним"?!
- ні
Зеленоокий голосно засміявся, наближаючись трохи ближче до дівочого личка. На його обличчі з'явилася хитра посмішка, наче він вмить став якимось хижаком.
- а хто тут тоді найгарніший з нас двох?
Лукреція трохи притормозила із відповіддю. Хотіла зробити "інтригуючу паузу" та заодно трохи попустити цього зазнайка.
- моє відображення, - гордно піднявши голову догори, відповіла йому юначка
Брюнет знову гучно засміявся, та навіть закинув голову назад. Ну, це чудо природи, постійно вмудряється якось його дивувати. Він поправив рукою трохи скуйовджене волосся й знову 9осерещив свій погляд на подрузі. Її сірі очі, із цілковитою серйозністю, наче намагалися просверлити у ньому невидиму дірку.
- добре, добре, - захихотів він та зочіі щось ще сказати, але його перебило бурчання із шатенкиного живота, - мені здається, що пора вставати снідати
ВИ ЧИТАЄТЕ
The last
FanficЛюдство перейшло на новий рівень, подолавши війни, бідність та проблеми з екологією. Але заживши у повному комфорті вони навіть і не здогадуються яка напасть уже чатує на них... ‼️ Важливо прочитати ‼️ В даній AU присутні сцени насильства та завуаль...
