The last

Хвіст

Сіра пелена, немов завіса, опустилася на очі Лучано. Ноги стали ватні та починали потроху тремтіти, як і руки, від чого втримати, уже не живе, обличчя подруги ставало все важче й важче.
Хоч дівчата були знайомі пару днів, але сіроока відчувала до рудої якусь вдячність. Незрозуміло звідки вона, проте вона була.

- Лу, я розумію, як тобі зараз важко, для мене це також величезна втрата, але нам потрібно рухатися далі, якщо хочемо вижити, - дивлячись на мертве тіло Браун, повільно промовив Ейдан

Дівчина розуміла, що Галлагер правий - хочеш жити - вмій крутитися, а в їхньому випадку - біжи. Подавивши в собі моральний біль та жаль, вона кивнула та піднялася на ноги.
Поклавши тіло рудої на холодний та, в деяких місцях навіть, потрісканий бетон, юнак востаннє, із сумом у своїх зелених очах, які, як здалося, навіть потьмянішали, глянув на мертву колишню подругу. Вони стільки пережили і настав час прощатися.

Уставши на ноги, Ейдан узяв Лучано за руку й повів за течією. Невеличкий ліхтарик - був єдиним джерелом світла для підлітків і якщо ж він погасне, то вони будуть, наче ті сліпі кошенята, блукати в темряві. Освітлюючи ним коридор, сіроока намагалася узяти себе в руки. Панікою та істерикою вона мало чого зможе досягти. Вдих. Видих. Вдих. Видих. І по колу. З'явилася величезна спокуса впасти на бетон, скрутитися калачиком й заридати.

Ні.

Шатенка струсила головою. Не можна здаватися. Вихід із каналізації точно має бути! У них з Галлагером обов'язково вийде вибратися з відси та знайти ту хату в лісі.

А що далі?

Вона не знала. Страшно було тільки подумати, що буде через декілька годин, а що ж тоді говорити про майбутнє. Лучано привідкрила рот, адже через недавні сльози у неї з'явилася нежить. Дихати стало трохи важче.

Що ж казати про Ейдана? Він почувався далеко не краще. Його очі побачили дві смерті в один день. І не будь яких людей, а його колишніх друзів. Трохи сильніше стиснувши долоню Лучано, хлопець відчув легке полегшення. Залишилася тільки Лу, з якою вони декілька днів тому познайомилися. Всередині нього з'явилося деяке відчуття, ніби він просто ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ зберегти її життя. Але звідки це? Зеленоокий зараз відповідальний за свою та дівочу безпеку. Режим виживання та самозбереження разом із відповідальністю - увімкнено.