The last

Чи згодна ти .

Приглушена мелодія - Miss you, що лунала із радію, заповнила простір фургону. Як би це дивно не звучало, але пісні Олівера Трі створювали приємну обстановку. Здавалося б, що Лу, Ейдан, Біл та Глорія - звичайна четвірка шибайголовів, котрі збунтувалися проти батьків та вирушили у літню подорож Америкою, а по дорозі, щей знайшли собі тваринку. Звісно, що героям неабияк хотілося вірити у вище сказане, проте це було не так.

Рудий клубочок радісно мотався з одного кінця фургону в інший, намагаючись нарешті наздогнати ту нахабну ніжно блакитну стрічку, що її тягала за собою Браун. Весело пискнувши, котик стрибнув на об'єкт свого спостереження і, упіймавши "здобич", почав гризти її. Глорія лиш ширше посміхнулася та підняла Персика на руки. Він замуркотів й потерся маленькою голівкою об груди дівчини.

- який же ти симпатичний, - сюсюкалася з кошенням руда

Біл умиротворено спостерігав за подругою та тваринкою, милуючись щастю Глорії. Блондин підпер свою голову рукою та, незадумуючись промовив:

- а мені ти так не кажеш

Кароока завмерла, а на її щічках з'явилося зо два легкі рум'янці. Уже сором'язливо посміхнувшись, дівчина видихнула (звучить так, наче весь цей час вона тільки вдихала) та несміливо перевела свій погляд на "друга".

- та цілуйтеся ви уже! - не витримавши цієї ідилії, викрикнула Лукреція

Тепер уже обоє підлітків залилися червоною фарбою. Лу та Ейдан розслаблено дивилися на дорогу, в той час, як між Браун та Рудсоном з'явилася якась дивна атмосфера. Жоден з них не міг, чи навіть не хотів, вимовити й слова. Обоє переживали тієї самі відчуття: підвищення температури тіла, що нагадувала жар, прискорене серцебиття та збите дихання.

- ну, чого завмерли? Чи вам запрошення треба? - наче в підтримку словам своєї подруги, сказав Галлагер

Блондин та руда обмінялися сором'язливими поглядами. І врешті-решт сіроокий не витримує та, буквально, накидається на Глорію із поцілунками. Припавши до її пухких уст, він спершу обережно провів по них своїм язиком, а потім й зовсім впився в губи рудоволосої. Та ж чи то від несподіванки, чи то від задоволення протягла звук чимось схожий "ммм".

- у, добре, я, та ви хоча б Лу посоромилися, - насміхаючись сказав Галлагер, перемикаючи передачу, - безсоромні