сирена

136 29 10
                                    

Ранок дівчини розпочався із бурчання у животі. Сіроока ліниво піднялася та потягнувшись, попленталася на кухню. У голові ніби по пазлам складалися картинки вчорашніх подій, через що шкіра брюнетки мимоволі покрилася мурашками. Ідіотські новини. Парк. Якийсь стариган. Смерть найкращої подруги. Швидка. Та рани на лівій руці. Веселий вчора був день, нічого не скажеш.

Лучано валяжно зайшла на кухню. Відчинивши дверцята холодильника, вона не знайшла нічого цікавого, окрім двох каструль: одна з рисом, а інша з супом, тому сіроока помчала назад до спальні, аби одягнутися...

Через пів години, Лу уже крокувала у сторону супермаркету. Одягнувши на своє обличчя маску, яка валялася у шухляді уже як п'ять років, брюнетка зайшла у середину. Озирнувшись, вона побачила декількох фельдшерів, що стояли біля інформативного кутка і жваво про щось розмовляли з поліцейськими. Зітхнувши, сіроока узяла продуктовий кошик і пішла між ряди.

- ☁️так мені потрібний соус "Сецибелі", його можна додати до рису☁️ - думала Лукреція, підходячи до прилавку з соусами. Знайшовши потрібний, вона поклала його у кошик й рушила далі - ☁️овочів також не завадить прикупити☁️

З цими думками, Лучано направилася до ряду з овочами. Краєм ока, дівчина бачила людей, яким ставало погано й донизу одразу ж підбігали фельдшери у костюмах. Тих людей, один за одним кудись забирали. Але куди?

- ☁️де вони дівають тіла?☁️ - подумала брюнетка, кладучи до кошику кілограм цибулі.

Раптом по всьому кварталу почала вити сирена, від чого відвідувачі покидали свої речі на підлогу й щосили затулили долонями вуха. Цей нестерпний звук врізався у барабанні перетинки, ніби розрізаючи їх на мілкі частинки. Від жахливого звуку, дівчина присіла, а в очах на мить потемніло. Усі почали вибігати з приміщення й головна героїня не виняток. Залишивши кошик на підлозі вона кинулася чим душ на вихід.

У проході скупчилося багато людей, які у спробах першими вибратися з приміщення, чавили менших за себе. І тут хтось додумався розбити вітрину. Скло із шумом розлетілося на мілкі шматочки, устиляючи асвальт біля супермаркету склом, а люди почали із поспіхом перелазити через новий "вихід" на зовні. Поліція та фельдшери намагалися, хоч якось заспокоїти людей, але усе було на марно. Натовп огорнутий страхом та панікою, контролювати було занадто важко.

The lastWhere stories live. Discover now