Я встала раніше, ніж зазвичай. Вставати мені завжди не хотілось. У дитячому будинку найкраще було тільки вночі.Ти продираєшся крізь реальність і можеш бути де хочеш, як хочеш. Це завжди спрацьовувало. Я лягала найраніше та найпізніше вставала.
Кожен день я перед сном читала книжку, яку колись мені подарували на Різдво.
Друзів у дитячому будинку в мене майже не було. Я все життя сама, всіма покинута та нікому не потрібна… у тій кімнаті де спала я, жила ще одна дівчинка. Ми з нею непогано ладнали, вона тут набагато більше за мене. Мені було чотири, а їй уже та той час було вісім. У неї інша історія. Зовсім інша. Звати її Лорі вона постійно була сумна. А все за того, що з одного року вона тут опинилась.Її батьки загинули в автокатастрофі, а саму її ледве не вбили. Дівчина не знала хто це все в влаштував у неї в сім’ї. Їй було надто мало років щоб запам’ятати таке. Вона й не згадала звідки взагалі це знає. Лорі чекала поки її заберуть та вона не розбереться з цим.
Зараз коли мені п’ятнадцять, Лорі ще й досі там. Дівчина надто сумна, щоб забрати дитину з такого місця вона повинна бути доброю, люб’язною, показати свої вміння, таланти.
Лорі не була пихатою, чи злою… тільки сумною. Коли мене ображали інші діти, це траплялось регулярно, дівчина могла за мене заступитись. Її зовнішність справляла на хлопців увагу та захоплення. Коли всі хлопці з дитбудинку бачили красиву білявку з зеленими очима та гарною посмішкою та з аристократичними манерами. Хоч і в душі Лорі мріяла бути байкершою. Хлопці могли бігати за нею, давати якусь увагу та подарунки.
На мене ж хлопці не звертали жодної уваги. Я шатенка, із карими очима, з милим кирпатим носом, з повним обличчям веснушок, розпущеним довгим волоссям.
Навіть коли я вибралась із дитячого будинку на мене мало хто звертав увагу, з’явився один друг… але я впевнена в ньому.
Так проходили дні за днями… тижні за тижнями, місяці за місяцями. Пройшов рік.
В дитбудинку я провела чотири роки свого життя. Коли мені було п’ять років, мене забрала сім’я…
ВИ ЧИТАЄТЕ
Лаванда
RomanceРоуз - дівчина, яка вростала без батьків, тому що вони відмовились від неї з самого народження. Тільки-но вона побачила світ своїми очима її відправили у Дитячий будинок. Вона не мала можливості отримати теплу батьківську любов та підтримку. Потім...
