18.

12 2 0
                                    

Ми прийшли додому. Карен старалася не видати себе. Арнольд ніби нічого не запідозрював. Ми лягли спати, я чула як по коридорах цокають різні підбори. Туфлі охоронців, капці, напевно, Арнольда. Так, він ходив по дому вночі, пояснюючи все, що в нього лунатизм.

Аж тут я почула постріл, я зіскочила з ліжка і побігла на звук... було дуже темно, я нічого не бачила, я йшла навмання. Я відчувала, що він близько, очікує на мене. Уже близько... я ніби вже бачила його звірині, червоні очиська, він вже потирав руки.

——————————
——————————
— Що з нею? — все кричала і кричала Карен.

— Жіночко, скільки вам можна повторювати! — говорила медсестра, плки колола щось у руку Роуз.

— Ви не договорюєте. Коли вона прокинеться? — продовжувала сваритися Карен.

— Скоро.

— Виходьте з палати. Я впевнений, скоро вона буде в нормі.

Навіть швидше, ніж ви думаєте.

——————————
——————————
Новий постріл. Він попав мені близько біля серця, Карен в живіт...

Але тут почудися звуки машин швидкої допомоги та поліцейської... далі темрява

——————————
——————————
Світло осяяло мене...

— Де я? — одразу запитала я.

На коридорі я почула голос Карен:

— Пустіть мене, вона заговорила. Ви чули?

— Вона не може говорити ліки не могли так швидко подіяти.

— Пройшов майже рік. Швидко?

Я вирішила щось сказати:

— Агов! Я прокинулась.

Відкрились двері. Ввірвалась Карен:

— Нарешті ти прокинулась, — сіла на стільчик, який стояв біля ліжка.

— А, що зі мною? — взялася руками за голову я.

— Нарешті.

— Тобто? Що "нарешті"?

— Нарешті ти прийшла до тями!

— Ти я бачу теж.

— Тобто?

Я розповіла Карен всю історію і вона була шокована.

Так, насправді ця історія була таким собі сном. Невже!? Капець, правда?

Якщо Арнольда ні в моєму, ні в життя Карен не було я була рада, то що ні Лейна ні гітари, ні Джаро, не дуже.

Але, напевно, це не гірше, ніж бути підстреленою.

Через тиждень мене виписали із лікарні і я повернулась в школу.

Дещо все таки змінилось поки я, так сказати, хворіла.

1. Карен довгий все таки переїхала в нову квартиру.

2. Карен тепер крутий фрілансер.

3. Також вона тепер блогер.

І останнє, 4. Вона повнісю відмовилась від дешевого алоголю тільки дорогий та по святах, а також  зовсім не спілкується із своїми старими" друзями".

На мою думку, кардинальні зміни, які можуть відбутися в моїй сім'ї. Вона так змінилась... але цікаво, скільки ж я була в лікарні? Бо аж дуже багато змін відбулося з Карен.

Я вирішила теж змінитись. Я відстригла волосся, зробила каре, та подивилась гарну укладку і тепер почала її завжди робити. А також Карен накупила мені різного крутого одягу та косметики.

Життя ставало кращим і кращим... але вже я цю фразу чула. Я не вірила, що це надовго. Тому, що ви вже самі знаєте, як тільки все починає налагоджуватись трапляється одна чи інша біда, пригода.

Також у мене з'явився дуже сучасний телефон. Зараз згадаю як то він називався... цей, як його, а точно айфон. Так, айфон. Кажуть, дуже крутий, його хочуть всі.

В школі всі знали Карен, як вона піднялася, так скажемо, з низу, з дна. Там де не видно нічого крім бруду, смороду та бідноти.

І ті вчителі, які тоді мене принижували, зараз фанати Карен, до мене вони відносяться як до дочки президента. Всі однокласники та просто учні які навчаються зі мною в одній школі так само.

Я й сама не помітила як стала дцже популярною, звісно, мені це не подобалось. Так багтао уваги я в своєму житті ніколи не отримувала.

Мене все ще мучила ситуація з Лорі та Фабріціо. Ми нічого не роз'янили та залишили один на одного образи, які як мінімум мене, не мають зачіпати.

Вона навчалась у іншому місті,  а Фаб інколи приїзджав. Тому була можливість хоча б з ним поговорити.

У школі я часто бачила Джаро, він до мене не підходив, але й зрозуміло, навіщо йому підходити. А от мені було чому до нього підійти. Мене це питання вже давно хвилювало. Чи вміє він насправді грати на гітарі? Якби я хотіла, щоб його відповідь була "так". Тому, що я хотіла в реальності відтворити ту зустріч, яка насправді була, на жаль, в моїй голові.

Одного дня я таки насмілилась підійти та спитати. Він був здивованийю але йоо відповідь була  "так". Він був дуже здивований, мовляв, "звідки ти знаєш?". Він мені розповів, що займається цим давно, але про це знала тільки його сестра. Я не стала пояснювати звідки я це знаю, хоча він і запитав. Я відповіла, що колись обов'язково йому про це розповім.

ЛавандаWhere stories live. Discover now