Моя мама протверезіла і прокинулась. Я сиділа навпроти, схрестивши руки я косо дивилася на неї.
— Чого уставилась?— грубо скала жінка. У неї булл опухле лице.
— Ти щось пам'ятаєш?— запитала я. Моє розкішне волосся мені заважало, але я не лінувалася його поправляти.
— Пам'ятаю,— грубо сказала вона. Карен взяла свої речі, точніше порвату жовту куртку, обірвану сумку та чоботах які явно не по порі.
— Ти куди?— запитала я та встала з крісла.
— Сиди тут…я скоро вернусь,— відповіла Карен. І змахнула жирним чорним волоссям.
Через декілька годин жінка повернулась. За той час я читала. Прочитала майже всю книгу. Я справжня читачка, дуже люблю поринати в книги. Тоді мені вже тринадцять років.
Карен підсочила швидко, ніби влетіла в лікарню.
— Що тут?— грубо запитала вона. Ні, коли Карен ще не випивала, вона була милою хорошою жінкою. Завжди в хорошому одязі.
— Нічого,— так само відповіла я на її запитання.
Карен переодяглася. Одяглась у більш менш хороший одяг. Навіть почистила зуби. Я ж виглядала жахливо. Штани дирка на дирці, кофта яка точно була мені не по розміру. Але це ще пів біди, якщо ви думаєте що величина єдиний мінус цієї кофти то ви помиляєтесь. Скажіть, надягли б ви одяг який вам великий з жирними плямами на порваним плечем? Ні? А от я одягла. Скажу вам більше, таке я носила в школу. І це було ще не найгірше з мого гардеробу. Добре, що на день народження Мої батьки зранку були не в алкогольному сп'янінні, тому подарували мені куртку. Так, вона на дорослу жінку, але все одно це нова і досить для мене хороша річ. Її я дуже люблю й досі ношу. В той час я старалась її ніде не порвати, не замазати та нічого з нею не зробити. У мене це досить непогано виходило.
Карен помила голову милом якого в нашому домі було багато. А справа в тому, що колись батько працював на фабриці по виробництву мила. Одного разу, цю фабрику мусили закрити. Хтось із жовтої преси розповідав, що у милі є щось протизаконне. Партія була зроблена, тому працівникам роздали мило. Партія була дуже великою. У нас вдома було більше ста шматків мила.
Жінка умилась та вже не була схожою, на того хто часто дозволяє собі випити. Тільки алкогольні манери залишились.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Лаванда
RomanceРоуз - дівчина, яка вростала без батьків, тому що вони відмовились від неї з самого народження. Тільки-но вона побачила світ своїми очима її відправили у Дитячий будинок. Вона не мала можливості отримати теплу батьківську любов та підтримку. Потім...