Лаванда

30.

Мої думки постійно тривожать мене. То одна тема, то інша. Якби я хотіла вже від цього відпочити. Напевно, це неможливо.

Тому я продовжила думати й думати... що там за таємниці між Лорі та Джаро? Чому він мені про неї не розповів? Та що їх пов'язує?

Ми зустрілись у школі з Джаро. Він коротенько розповів мені про Лорі.

— Лорі — це моя, можна сказати подруга, вона довгий період мені подобалась, так само як і я їй. Ще якийсь час ми почали зустрічатися, але потім розлучились.

Це було надто коротко і з цього я дуже мала всього зрозуміла. Але вирішила не лізти до хлопця з цими питаннями, явно, вони йому точно не подобались. У мене ще була людина, щоб розпитати її про це.

Вона поїхала в інше місто на деякий період.

Це затягнулося на декілька місяців. Уже починалась зима. Новий рік, Різдво та інші хороші свята. І це мало б бути моє перше хороше Різдво та взагалі свята. Я пообіцяла собі.

У цей час ми з Джаро багато спілкувалися. Навіть на якийсь час я забула про історію з Лорі. Аж до її приїзду. Вона ніби сама про неї нагадала. Звісно, з однієї сторони це було добре, тому що я нарешті могла запитати її, але з іншої навіщо взагалі піднімати цю тему якщо ми про це й забули?

Настав той самий день до Нового року. Пора купувати подарунки та готувати їсти. Готування Карен взяла на себе, а я могла якийсь час відпочити і зайнятися нашою групою. Так, ви все правильно прочитали, Polars Stars залишились. Келла вирішила спробувати. Вони про щось там з Джаро поговорили і дівчина погодилась. Ми вже почали працювати над власними піснями, до того часу виконували чиїсь. Найбільше — пісні The Weeknd, хоча він вже змінює псевдонім на своє ім'я... його пісні — неймовірні, і як здається нам і нашим слухачам, його репертуар нам дуже підходить. Але якщо ми хочемо бути виконавцями та співаками з великою славою нам потрібно виконувати власні пісня, а не співати чиїсь написані вже пісня. Виходить, що ми когось копіюємо. І, на мою думку, це не повинно бути. Хіба, що для маленької аудиторії, яка б знала, що ця пісня є просто виконана чужим голосом.

Найбільше у нас у групі писати пісня виходило у Джаро. Він гарно придумляє рими та слова підбирає вдало. За ритми, біти та звук взялась я. Щоб до слів Джаро була відповідна музика, а Келла бере на себе теж велику частину нашого творчого процесу. Вона нас надихає, шукає місця для роботи, домовлюється в клубах тощо.

Настав день Різдва він і справді розпочинався чарівно. Сніг лежав повністю вкритими вулицями, а яскраві вогні на вулицях створювали відчуття чарівності. Ранок я провела в колі Карен, подарунки роздавалися з радістю та щасливим сміхом.

Проте, серед всієї цієї святкової атмосфери, мої думки все ще поверталися до таємничої історії між Лорі та Джаро. Я знала, що вони давно розлучилися, але щось в цій історії не давало мені спокою. Я вирішила, що це був час розібратися. Знову відвідати Джаро було важко вирішитися, але я відчувала, що це єдиний спосіб дізнатися правду. Тож, вранці після Різдва, я зустрілася з ним в нашому улюбленому кафе. У останній час ми саме туди й ходили. Там було не дуже дорого, тому я могла оплатити себе, але найчастіше за мене платив Джаро.

Ми замовили гарячий напій, і я вирішила нарешті поставити це питання:

— Джаро, ти можеш розповісти мені більше про твоє стосунки з Лорі? Чому ви розлучилися, і що вас пов'язувало?

Джаро на мить помовчав, а потім подивився мені в очі з виразом змішаного смутку і ностальгії:

— Це була складна історія, і ми обидва прагнули рухатися вперед. Але одну річ ми завжди матимемо спільною — це спогади про ті часи, коли ми були разом.

Джаро почав розповідати мені про свої спогади:

— Ми з Лорі завжди були дуже близькими. Ми ділили мрії та надії, проводили години разом і вчилися одне від одного. Але з часом ми обидва зрозуміли, що наші життєві шляхи розвиваються різними шляхами. Ми вирішили подарувати одне одному свободу і можливість знайти власний шлях.

З одного боку Джаро не говорив нічого конкретного, але з іншого це була історія про дорослий вибір і взаємне повагу. Я почала розуміти, чому Джаро волів не вдаватися в подробиці цієї історії. Його спогади з Лорі були важливими та особистими. — І тепер, коли Лорі повернеться, ми знову зможемо бути друзями, — сказав Джаро, і його обличчя засвітилося весняним оптимізмом.

Ми завершили нашу зустріч, подякувавши один одному за відкриття та спільний час. Я відчувала, що стала свідком важливого етапу в житті свого друга, а також зрозуміла, як важливо давати один одному можливість зростати та розвиватися.

З цими думками я повернулася додому, в радісний очікування Різдва та нового року, з надією на майбутнє та шануванням минулого.