Листи Юнони

Розділ 46 «Вона хотіла бути тобою»

- Що ти будеш одягати ? - Давіна попиває чай в залі, поки я намагаюся обережно намалювати вії.

- Я думала одягнути спідницю й облягаючий верх. - я дивлюся на своє відображення в дзеркалі. Свої голубі очі я виділила коричневим, це завжди виглядало гарно.
Волосся я залишила прямим.

- Де ж хлопці? - чую незадоволення в голосі дівчини.

Айзек з хлопцями відвозять останні декорації до школи. Сьогодні у нас шкільна вечірка, а Давіна йде туди з нами.

- Знаєш, мені так цікаво. - хоч я і не бачу дівчину, знаю що вона посміхається.

Давіна, як і я, перший раз прийде на вечірку в цій школі. Хлопці перестали ходити на них чотири роки назад, тому у дівчини не було можливості потрапити туди. Але цього року, я вмовила їх піти.

Шкода тільки, що Мерфі не буде з нами...
Вона так і не помирилася з Еліотом. Близнючка не розмовляє зі мною про нього, але я уявляю, як їй його не вистачає.

Еліот теж ходить похмурий, хоч і намагається приховати свій стан.

Я не можу зрозуміти, що між ними сталося, бо вони мовчать, ніхто з них не говорить про те, що сталося між ними.

- Скоро Різдво. Ти вже, щось плануєш, Давіно? - я вже давно маю одну ідею.

- Взагалі - ні. Я думала, що проведу Різдво з Вієном, подарую подарунки. - я пшикаюсь своїми улюбленими парфумами і виходжу до дівчини в зал.

- Я маю дещо цікавішу ідею. - я сідаю поруч і широко посміхаюся. Дівчина одразу зацікавилася.

- Розказуй!

- Ми можемо поїхати в гори на три дні. Там зможемо покататися на лижах, зняти деревʼяний будиночок. Що думаєш? - я кусаю свою губу, взагалі не дуже люблю бути генератором ідей. Страшно, що іншим, щось може не сподобатися.

- Так! Я думаю це просто клас! - мене тішить реакція Давіни. Здається вона вже хоче збирати речі. - Хлопці будуть за. Я впевнена. - Давіна щиро усміхається.

Ключ в дверях повертається, Лютер одразу біжить в коридор.

- Кудлатий. - гукає його Вієн.

- Вієн, тобі потрібні діти. - сміється Айзек.

- Лише після тебе. - жартує його друг.
Я усміхнулася, бо вже уявила себе вагітною, а Айзека поряд. Це дещо дивно, адже мені лише 17, але мріяти не заборонено. Правда?