- Що ти будеш одягати ? - Давіна попиває чай в залі, поки я намагаюся обережно намалювати вії.
- Я думала одягнути спідницю й облягаючий верх. - я дивлюся на своє відображення в дзеркалі. Свої голубі очі я виділила коричневим, це завжди виглядало гарно.
Волосся я залишила прямим.- Де ж хлопці? - чую незадоволення в голосі дівчини.
Айзек з хлопцями відвозять останні декорації до школи. Сьогодні у нас шкільна вечірка, а Давіна йде туди з нами.
- Знаєш, мені так цікаво. - хоч я і не бачу дівчину, знаю що вона посміхається.
Давіна, як і я, перший раз прийде на вечірку в цій школі. Хлопці перестали ходити на них чотири роки назад, тому у дівчини не було можливості потрапити туди. Але цього року, я вмовила їх піти.
Шкода тільки, що Мерфі не буде з нами...
Вона так і не помирилася з Еліотом. Близнючка не розмовляє зі мною про нього, але я уявляю, як їй його не вистачає.Еліот теж ходить похмурий, хоч і намагається приховати свій стан.
Я не можу зрозуміти, що між ними сталося, бо вони мовчать, ніхто з них не говорить про те, що сталося між ними.
- Скоро Різдво. Ти вже, щось плануєш, Давіно? - я вже давно маю одну ідею.
- Взагалі - ні. Я думала, що проведу Різдво з Вієном, подарую подарунки. - я пшикаюсь своїми улюбленими парфумами і виходжу до дівчини в зал.
- Я маю дещо цікавішу ідею. - я сідаю поруч і широко посміхаюся. Дівчина одразу зацікавилася.
- Розказуй!
- Ми можемо поїхати в гори на три дні. Там зможемо покататися на лижах, зняти деревʼяний будиночок. Що думаєш? - я кусаю свою губу, взагалі не дуже люблю бути генератором ідей. Страшно, що іншим, щось може не сподобатися.
- Так! Я думаю це просто клас! - мене тішить реакція Давіни. Здається вона вже хоче збирати речі. - Хлопці будуть за. Я впевнена. - Давіна щиро усміхається.
Ключ в дверях повертається, Лютер одразу біжить в коридор.
- Кудлатий. - гукає його Вієн.
- Вієн, тобі потрібні діти. - сміється Айзек.
- Лише після тебе. - жартує його друг.
Я усміхнулася, бо вже уявила себе вагітною, а Айзека поряд. Це дещо дивно, адже мені лише 17, але мріяти не заборонено. Правда?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Листи Юнони
Teen FictionХто сказав,що Happy End повинен бути всюди? Дітлахи,що читають казки? Можливо люди яким ще не розбили серце? Звичайно,закінчити все весело й щасливо можна, Але чи заполонить душу,цей щасливий кінець? Підліткова історія,що почалась з інтернет спілкув...