- ВІТАЮ! - кричить мій тато, взриваючи тубу з конфеті, коли я чищу зуби у ванній.
- Вітаю, доню - до нас підходить мама, обіймає мене, тато приєднується.
- Як тобі відчуття старості, Юноно? - питає мене Седрік.
- Знаєш, я все одно відчуваю себе молодшою за тебе.
- Хамка. Вся в матір. - він сміється.
- Знайшли крайню - цокаючи, Айворі біжить на кухню.
- ПРОКЛЯТТЯ - теж кричить Айворі. - Седрік! Я ж просила приглянути за молоком.
Я дивлюсь на тата, брови якого дістають до лінії волосся.
- Сунся. - він штовхає мене, і теж починає чистити зуби.
- Вона тепер буде зла. - виплюнувши пасту кажу я.
- У холодильнику стоїть торт, який твоя мама ще не бачила.
Думаю, цього буде достатньо, щоб мене пробачили.- Але це мав бути мій торт! - кидаю щітку в стаканчик.
- Якщо ти встигнеш... - стиснув він плечима.
Я не дослухала його і побігла в кухню.
В холодильнику справді є торт.
Обожнюю свого батька.- А свічки будуть? - я розвертаюсь до батьків з тортом в руках.
- Сідай. Я зараз налию вам чай. - мама.
Ми з батьком йдемо в зал, доки мама ріже торт та наливає нам чай.
Мій телефон блиснув.
Айзек.
Ми з ним переписуємося ще зранку.«То скільки тобі кажеш?»«17?»
«Та де там, всі 80»
«Оце ти вже стара.»
«Діду, мені до вас ще далеко»
- Світишся, як сонце. Хто це пише тобі. - тато робить вигляд наче зазирає в мій телефон.
Я дивлюсь на батька. І моє обличчя розпливається у ще ширшій посмішці.
- Я познайомилась з одним хлопцем, пам'ятаєш? - він киває головою.
- Ви зустрічаєтеся?
- Ні - сміюсь я - Ми - друзі.
- Точно, тепер це так називають. - відкидається на спинку стільця.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Листи Юнони
Novela JuvenilХто сказав,що Happy End повинен бути всюди? Дітлахи,що читають казки? Можливо люди яким ще не розбили серце? Звичайно,закінчити все весело й щасливо можна, Але чи заполонить душу,цей щасливий кінець? Підліткова історія,що почалась з інтернет спілкув...