Листи Юнони

Розділ 44 «Я скучив за тобою»

З того моменту, як я дізналася хто ж мій сталкер, пройшло два тижні.

Я заявила в поліцію, як би там не було, Айзек правий, і це було справедливе рішення. На нього відкрили справу і розпочалося слідство. 

Довгий час мене мучила совість, і я картала себе за таке рішення. Мені здавалося, що тепер я - безсердечний монстр, і я хотіла забрати свою заяву купу разів, але Айзек кожного разу допомагав мені розібратися з цим хаосом.

«Він продовжує життя, Юноно. Ти не ламаєш його, лише змушуєш відповідати за свої вчинки.»

Казав він, і з кожним разом це допомагало все більше.

Близнюки дізнавшись правду, грозилися вбити його, а потім і мене, за те що я не розповідала їм про ті листи.

Еліот з Вієном підтримали мене і моє рішення. Вони не звинувачували мене ні в чому, хлопці повністю розуміли мене.

Батьки злились на Кемпа, а ще не розуміли чому я мовчала так довго.

Вони намагалися мене розпитати, дізнатися првдиву причину.

Я ж казала, що просто не хотіла їх турбувати, не вважала ці листи серйозною проблемомю, але мені так кортіло зізнатися, що я просто не хотіла надокучати їм, що я просто не могла достатньо довіритися їм, щоб розповісти все.

Лише вдома, коли я залишилася наодинці, в мені взірвалася кулька з емоцій, я довго картала себе та ревіла. На мене нахлинуло все разом. Втома, біль від зізнання Кемпа та страхи. Все разом так довго накопичувалося в мені, що просто переповнило. Я не розуміла, чому плачу, мені просто було боляче в середині, а з очей текли сльози. Я хотіла зникнути й не відчувати нічого, хотіла не турбуватися ні про що. Хотіла лише розчинитися. Стати пустотою, ніким.

Мені не кортіло ні їжі, ні води, кортіло лише таблетки, яка позбавить мене почуттів, та людини, яка скаже, як правильно вчиняти.

Мене втомило все. Психолог,  якого  я відвідую 2 рази на тиждень, школа де я відчуваю себе комфортно лише через хлопців, і я сама.

Мені хочеться впоратися з цим, не зациклюватися на таких незначних проблемах, адже я розумію, що усе може бути набагато гірше. Але це мої проблеми, які помалу знищують мене.

І найгірше,  що я не можу знайти способу позбутися цих проблем.

Знаєте той момент , коли просто не хочеться. Не хочеться нікого.