3 місяці. Здається, що це довго, купа часу, але - ні. Коли ти боїшся того, що чекатиме тебе після цих трьох місяців, вони летять, як навіжені. Не встигаєш ти й озирнутись, як вже зіткнешся зі своїм страхом.
Завтра у Айзека літак до Берліну. Саме там він буде навчатися. Не брехатиму, мені страшно. Страх глибоко в середині мене, він викликає нудоту.
І я розумію, хвилюватися не потрібно, багато людей мають відносини на відстані, але ця думка не заспокоює мене.
Зовсім.- Що з тобою? - Айзек сів поряд зі мною й Лютером.
- Нічого. - я намагаюся посміхнутися так, щоб це виглядало щиро.
- Ти не хочеш, щоб я їхав. - це не питання.
- Не хочу. - Айзек завжди легко читав мене. - Я не уявляю, як це, бачити тебе лише декілька разів на рік. Айзеку, я не хочу так.
Зізнаюся в цьому.
Я не прошу його відмовитися від навчання, це буде не правильно.
Якщо я проситиму його про це, то нічим не відрізнятимуся від Кемпа, якого я засуджувала.- Обіцяй дзвонити мені кожного дня. - закутуюсь в його обійми.
- Обіцяю, Юнь.
Я не дивлюся на наші валізи в коридорі. Не хочу думати про майбутнє, яке чекає мене вже завтра.
Я вирішила, що переїду назад до батьків, у мене немає бажання жити в цій квартирі без Айзека, тому я повернуся додому.
- Ходімо, нам рано вставати. - Айзек підіймає мене й несе до спальні.
Я лягаю в ліжко, поряд з Айзеком.
Він просувається до мене і обіймає мене.
Його подих лоскоче мене, але я не відсторонююсь, він починає цілувати мене. Його руки блукають під моєю сорочкою.
Я відповідаю йому, не піддаюся.В моїй голові крутиться лише одна думка:
«Я не хочу, щоб наставало завтра»
Завтра, де не буде тебе, поряд.***
- Берлін, чувак це дуже далеко. - Еліот сідає на валізу Айзека, поки ми чекаємо на літак.
Я ж катаюся в його обійми, не бажаючи з них вилазити.
Мені й тут добре. Готова навіть залізти в ту кляту валізу й полетіти з Айзеком.- Зізнайся, ми просто тобі набридли? - Еліот прикупив погляд.
- Ел, ти зараз дістанеш в пику. - Вієн глянув на друга.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Листи Юнони
Novela JuvenilХто сказав,що Happy End повинен бути всюди? Дітлахи,що читають казки? Можливо люди яким ще не розбили серце? Звичайно,закінчити все весело й щасливо можна, Але чи заполонить душу,цей щасливий кінець? Підліткова історія,що почалась з інтернет спілкув...