Розділ 49 «Різдво»

107 13 11
                                    


- Юноно, в холодильнику ще є печиво. - Давіни вижимає сік з апельсинів.

- Ти сама його пекла? - відкриваю холодильник та знаходжу там пряники. Ммм, який запах.

- Так, вчора ввечері, сподіваюся вони ще будуть смачними. - дівчина розрізала ще один апельсин.

-Запах бомба. - дістаю тарілку, що розкласти печиво.

- Ця різдв'яна качка ніколи не буде готова, чесне слово. - Мерфі спирається на стільницю поряд зі мною.

Ми вже готуємося до святкування. Сьогодні Різдво.

- То, як? - сідаю поряд з подругою. Близнючка посміхається, вона вже розуміє про що я запитую її.

- Коли я побачила його, то захотіла вийти, але було, якось соромно, а ще я була дуже зла на тебе. - вона показує на мене пальцем.

- Що далі? - мені не вистачає терпіння, я навіть не звертаю уваги на її голос з «погрозою».

- Ми напилися. Еліот почав говорити, а потім.. - вона не договорює, бо Лукас перебиває її.

- Всі ми знаємо, що сталося потім, сестричко. - він зайшов до нас в кухню. Ставши біля своєї близнючки він отримав гнівний погляд в свій бік. - Теж люблю тебе.-він чмокнув її в щоку.

- Ще одне слово і я приб'ю тебе, придурок. - Мерфі налила собі соку, її щоки зачервоніли.

Лукас вгадав, тому я усміхаюся.

- Ти теж, не либся. - Мерфі штурхає мене ліктем.

- Лукас. - гукаю друга.

- Чого тобі, відьмо? - він закрив холодильник, паралельно вже жуючи шматок сиру.

- Вона забіячка, гірше тебе. - сміюся я.

- Еліот винен, йому ж з нею і жити. - підмітив Лукас.

- Лукас, ти тут? - Вієн заглянув до нас в кухню.

- Так, красеню. - безбожно підморгує йому друг.

- Я все розкажу Тео. - засміялася Давіна.

Вієн зупинився біля Давіни. Хлопець обійняв її талію рукаю та поцілував.

- Потрібно перенести стіл в зал. Ти мені допоможеш.

- Вбийте мене, прошу. - зморщився близнюк. Я знаю, як він не любить, щось робити, але він все одно йде за Вієном.

Айзек з Еліотом повинні бути на вулиці та розпалювати вогонь для м'яса.

- Мені потрібно помити голову. - підскакує Мерфі. - Подивіться, будь ласка, за качкою. Я не довго.

Листи ЮнониWhere stories live. Discover now