- Юноно, ми розійшлися. - слова подруги, що лунають через телефон, змушують мене прокинутися.
- Що за лайно ти кажеш, Мерф? - я підіймаюся з ліжка. - Я не вірю тобі. - протираю обличчя рукою, намагаючись оговтатися від сну. - Такі жарти мені не до душі.
- Це не жарт, Юноно. - голос Мерфі надто серйозний, щоб не повірити їй.
- Мерфі! - зрозумівши, що я говорю доволі голосно, закриваю рот рукою та озираюся на Айзека, який спить поряд. - Чекай. - тихо кажу їй.
Я вилажу з ліжка та йду на кухню.
- Що означає ми розійшлися? - я вмикаю світло.
- Ми прийняли таке рішення. Ми почали багато сваритися, перестали розуміти одне одного. Тому ми розійшлися. - голос близнючки звучить сумно.
- Мерфі. - я сідаю на стілець. - Це було рішення прийняте зараз? - я втомлено видихаю, і дивлюся на годинник. Друга ночі.
- Я думала про це довгий час. - зізнається дівчина. - Стосунки це робота, і ми з нею не справляємося. Мені так не хочеться його залишати, але бути з ним і постійно сваритися, теж не хочу. Ми напевне просто не підійшли одне одному.
Я мовчу, адже це, якесь лайно. Мерфі з Еліотом підходили один одному, як дві каплі води. Іскра, яка пробігла між ними, була настільки яскрава, що її помітили навіть оточуючі, як вони тепер можуть розійтися?
- Що на це сказав Еліот? - нізащо не повірю, що він просто промовчав.
- Він сказав, що піде, якщо я його попрошу, і залишиться, якщо я змовчу. - шморгає носом Мерфі.
- А чого хочеш ти? - я досі не можу повірити, що вона справді його залишила.
- Не знаю. Я хочу, щоб все було правильно й легко. Хочу знати, що те що ми разом це правильно. - я досі чую сум в її голосі.
- Мерф, люба. - її слова викликають в мене змішані почуття. - Ти ніколи не знатимеш, правильно це чи ні, але завжди відчуватимеш. Тобі було добре з ним, ти кохаєш його. Це видно кожному, і він теж це відчуває. Думаєш я, чи хтось інший, ще не помітили ваші погляди чи усмішки, коли ви поряд? - я намагаюся сказати їй, що страх, який у неї є - нормально, але він не привід розривати стосунки.
- Це не просто страх, Юноно. Я не впевнена в «нас». - злість прокинулася в її голосі.
- Мерфі, у всякому разі - це твої стосунки і твоє життя, тому вирішуватимеш - ти та Еліот. Проте, якщо ти хочеш знати мою думку, то я вважаю, що ви просто повинні бути разом. Ви кохаєте одне одного, з першої зустрічі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Листи Юнони
Ficção AdolescenteХто сказав,що Happy End повинен бути всюди? Дітлахи,що читають казки? Можливо люди яким ще не розбили серце? Звичайно,закінчити все весело й щасливо можна, Але чи заполонить душу,цей щасливий кінець? Підліткова історія,що почалась з інтернет спілкув...