Листи Юнони

Розділ 47 «Снігопад»

Я бігаю по квартирі збираючи останні речі, сьогодні ми їдемо в гори. Різдво вже після завтра, тому сьогодні виїжджаємо.

«Ти точно не брешеш мені?»

Точно брешу.
Я збрехала Мерфі, що Еліота не буде. Сказала, що він має якісь інші справи, що йому не виходить. А Еліоту сказала, що Мерфі не зможе приїхати, тому вони не знають, що зустрінуться.

Знаю, це не гарно. І мені паршиво від того, що я збрехала, але я відчуваю, так потрібно. Вони повинні зустрітися і поговорити. Обидва затяті засранці, тому самотужки цього не зроблять, а я спробую допомогти. І буду сподіватися, що зробила все правильно, і з цього не получиться скандал.

Ці двоє не можуть ніяк зустрітися, відчайдушно намагаються присікти всі можливі зустрічі, уникають один одного, а це - дитячі ігри.
Тому я пішла на крайні міри, і надурила обох, я не можу більше за цим спостерігати.

«Розслабся. Все буде Оʼкей, Мерф;)»

- Юноно, де моя улюблена чашка? - кричить Айзек.

- Навіщо тобі чашка? Ти думаєш там не буде? - я сміюся, коли підходжу до нього.

- Будуть, але там не буде таких чашок, як моя. - він дивиться на мене. Мені не вдається приховати почуття в своїх очах. Здається Айзек має чарівну силу і бачить все, що я відчуваю.

- Вона в кімнаті, ти не допив свій чай. - я сміюся. Це так приємно, що він береже цю чашку.

Чашку, яку я колись купила і в якій постійно робила чай для Хробачка, сподобалася йому настільки, що хлопець присвоїв її собі і тепер це його улюблена чашка.

- Не можу повірити, що ми з тобою крутимо таку аферу, Юнька. - він піднімає моє підборіддя пальцями. - Я завжди знав, що ти шалена авантюристка. - він цілує мене. Айзек знає, що я обдурила друзів, він навіть підігрує мені.

Я видихаю від сильного задоволення.
Поцілунки з ним - це, щось неймовірне.

Раніше, я не вважала поцілунки чимось особливим, хоч їх і описували такими в книгах, які я читала. Мені здавалося, що це огидно, волого, але Айзек довів - це не так.

Обійми і поцілунки з коханою людиною, це наче вирій емоцій, в який тебе затагує. Так, здається, що це звичайні речі, але коли справді кохаєш когось, то це відчувається дивно, особливо... Це почуття хочеться переживати раз за разом.