- Як ти дізнався де я? - запитую Айзека.
Ми досі сидимо за столиком, лише тепер вже закутані в покривала. Я сиджу біля нього близько - близько. І нарешті можу досхочу вдихати запах ночі.
Руки Айзека обвили мене.
Мені не віриться, що я справді сиджу з ним, в його обіймах.До цього моменту, таке бувало лише в моїй уяві. У снах чи мріях.
- Я тиреризував Мерфі два дні. Вона міцний горішок. - рука Айзека тягнеться до моєї, він сплітає наші пальці. - Я вже навіть подумав, що вона не розповість, але мені підфортило, і вона все ж таки здалася.
- Ну на те, як ти вмієш заговорити, важко не попастись.
- Хочеш сказати, що це тобі не подобається? - Айзек перемістився так, що тепер я дивилася йому в очі
- Ні, мені це подобається найбільше. Твоя манера, поведінка, жарти.
- Знаєш, що це означає, Юнька?
- Що? - ліниво посміхаюсь.
- Що я тобі подобаюсь. - його пальці підіймають моє підборіддя - А ще, це означає, що я зроблю все для того, щоб ти закохалась в мене.
Дурнику, я вже в тебе закохана.
Айзек тягнеться до мене, і цілує. Знову.
Цей хлопець забрав мій перший поцілунок, мою першу закоханість та мій здоровий глузд.
- Айзеку - набираюся сміливості запитати його про все, коли він відпускає мої вуста.
- Так, Юнь.
- Хто та дівчина, що писала мені? - питання незручне для мене.
Айзек мовчить, лише його палець кружляє на моїй долоні.
Я вже хотіла сказати, що він може не відповідати на моє запитання, як він почав говорити.
- Пам'ятаєш ту дівчину, що знайшли з передозом під моїм під'їздом. Це вона, Софі.
Я знайомий з нею давно, наші батьки спілкуються. Ми однолітки, і живемо в одному будинку.- Вона закохана в тебе. - це не запитання. Думаю і він і я, все вже розуміємо.
- Думаю так, я майже впевнений в цьому. Колись я намагався відчути, щось до неї, але нічого не вийшло.
Моє тіло напряглося.
- Нічого не було, Юнь. Не вийшло, вона не та, хто мені потрібен. Я відчував це ще тоді. - він наче відчуває себе винним.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Листи Юнони
Novela JuvenilХто сказав,що Happy End повинен бути всюди? Дітлахи,що читають казки? Можливо люди яким ще не розбили серце? Звичайно,закінчити все весело й щасливо можна, Але чи заполонить душу,цей щасливий кінець? Підліткова історія,що почалась з інтернет спілкув...