Тридцять днів

День двадцять шостий: Хвиля

Розбурхана хвиля накрила мене з головою, і я сховалася під водою. «Я зараз захлинуся», – на мить промайнула розпачлива і тривожна думка. Несподівано темний потік відринув, і я судомно вдихнула повітря. Я не мала сил оговтатися і повірити у щасливу випадковість. Хвиля могла накрити мене і тримати під водою своїми цупкими пальцями, поки мені не забракне повітря. І я назавжди лишуся лежати на дні прекрасної водойми, а потоки омиватимуть моє тіло і сплутуватимуть волосся.

Хвиля – це емоції. Припливи і відливи. Це розпач, біль, щастя та нечувана радість. Їхній настрій такий мінливий, що ти ніколи не знаєш, коли на них очікувати. Хвилі емоцій можуть накрити у найнесподіваніший та найнесприятливіший момент, однак це їхня особливість. Набагато гірше, коли тебе з головою тягне під воду депресія і небажання жити. І ти навіть не прагнеш вибратися із неї, тобі хочеться спочити на глибокому дні. Над поверхнею виступає лише ніс, і ти вдихаєш легкий бриз. Ти ніби йдеш краєм прірви – один необережний крок, і бездонне провалля огорне тебе своєю пітьмою. Одна хвиля, і тебе вже немає. Глибоко, так глибоко, ти задихнешся. Та ні, ти виринеш на поверхню і будеш робити вдих за вдихом. Ти неодмінно житимеш! Ці хвилі винесуть тебе на берег, і ти підеш підкорювати цей світ.

Обожнюю спостерігати за морськими хвилями, які розбиваються об пісок на заході сонця. Вони заспокійливо хлюпочуть і омивають засмаглі ноги. Страшенно хочу на море... Прагну почути затишне кигикання чайок, що літають прямо над головою. Я так хочу одягнути якийсь гарний купальник і поплисти за буйки, натхненно розсікаючи воду. А тоді, стомившись, лягти на бірюзову блакить і віддати себе на поталу хвилям. Вода буде заспокоювати мою розбурхану душу під шепіт прибою. Птахи літатимуть наді мною і кричатимуть своїми високими голосами, а я споглядатиму чарівність неба.

Мрії, мої солодкі мрії... Я спускаю свій корабель на воду і піднімаю вітрила. Хвилі доброзичливо б'ються обі борт, ніби підганяючи моє судно. Зараз я стану за штурвал і керуватиму моїм човном.

Неси мене, люба хвиле, у чудовий світ, де немає болю і жахливої війни.