Тридцять днів

День тридцятий: Свобода

Я глибоко вдихаю літнє повітря на повні груди, аж перехоплює подих. Тут відчувається свобода: у поривах вітру, легкому шелесті трав та щебеті пташок. Я вільна, ніби цей легіт. Моя душа літає над багатоповерхівками гамірного міста і розчиняється у безмежному просторі. Я натхненна, і літери стеляться на порожньому аркуші одна за одною. У повітрі витає спокій, і він огортає мою стомлену душу. 

Свобода думки і слова. Вільність польоту відчувається у кожній моїй мініатюрі. Я ніби птах, якому обрізали крила. Я народжена літати. Навіть коли за плечима вже немає тої легкості, мене приваблює повітря. Я хочу злетіти і ширяти над прекрасним світом, окидаючи мальовничі краєвиди своїми очима. Я усміхнена та щаслива, і це здіймає мене у небо. Я вільна, й у кожному вдиху відчувається ця свобода.

Це те, що у мене не забрати. Мене можна закувати у кайдани, та мою волю не скорити. Я і так прив'язана міцною мотузкою до цього світу без змоги злетіти. Мене прямо тягне у небо. Я милуюся його красою, утупивши сумний погляд у ніжну блакить. Мої очі змінюватимуть свій колір у залежності від настрою, а мене переповнюватимуть різні емоції. 

Свобода. Тут, поруч, навколо мене. Я оточена її турботою. Вона розвіває моє волосся і зігріває своїм теплом. Ця воля дає натхнення і сили триматися далі. Перегораючи, запалюватися знову. Це надзвичайно важко, проте досі мені вдавалося вистояти. І сьогодні я вільна та щаслива.

Свобода слова – те, що у мене не забрати до самої моєї смерті. Я кричатиму своїми творами про все, що є таким важливим для мене і для кожного з нас. Мої слова торкатимуться душ і даруватимуть чудові емоції. Я світлом буду випалювати усмішки на вустах. Я ніколи не переставатиму писати, навіть якщо мої твори ніхто не читатиме. Я виливатиму весь біль на папір і зцілюватиму свою зранену душу. Багатство епітетів і розкіш порівнянь у мене не забрати. Це моя свобода та частинка мене.

Я зараз дописую тридцятий день, останній у збірці, та не у моєму житті. Попереду на мене чекатиме ще багато шедеврів, які я обов'язково напишу колись. Навіть якщо буде важко. Навіть якщо дуже.

Наприкінці цієї збірки я хочу подякувати всім, хто читав, коментував та ставив зірочки! Бережіть найцінніше, що у нас є: нашу свободу і свободу нашої держави.