Під дубом

Розділ 1. Повернення

Максиміліана нервовими кроками міряла кімнату

Через надмірну напругу вона не помітила, що гризе нігті доки не увійшов герцог Крокс. Коли Максиміліана почула гупання його ціпка, то швидко заховала руки за спину.

— Хіба ж я тебе не попереджав тисячу разів про неприпустимість цієї гидкої звички?

— В-вибачте, вибачте б-батьку...

Дівчина полохливо схилила голову від його гучного голосу . Дивлячись на неї герцог презирливо цокнув язиком:

— Не смій мене обтяжувати. Тобі й так пощастило більше ніж ти заслуговуєш. Я не пробачу, якщо ти своєю негідною поведінкою створиш проблеми для сім'ї.

Струмочки холодного поту поповзли по її спині. Завмираючи від страху, вона ледь розтулила вуста:

— Я-я зроблю я-як ви кажете, б-батьку. Я...Як тільки він п-приїде...

Навіть не дивлячись вгору, вона знала, яким є вираз обличчя її батька. Коли Максиміліана говорила, він завжди дивився на неї з огидою. Дівчина постаралась сказати якомога спокійніше:

—Батьку, я буду старатись, я розумію...Цей, цей ш-шлюб, цей...

—Годі!

Герцог Крокс голосно гупнув ціпком по підлозі:

—Ну ні, ти можеш заспокоїтись хоч на годину? Хто, трясця його матері, захоче таку галасливу жінку?!

—Ну...я...

—Рифтан уже не безрідний лицар! Він став одним із найвпливовіших майстрів меча на континенті а також "відважним воїном", який переміг Червоного Дракона! Якщо він того побажає, то церква дасть дозвіл на розлучення!

Уявивши, що її чекає, Макс судомно зітхнула...

—Гідність сім'ї Крокс не повинна заплямуватись через оце розлучення негідної доньки! Ми не можемо перетворитись на посміховисько через тебе!

Вона прикусила губу. Фраза "Це не моя провина" клубком стояла в горлі. Вона ніколи не хотіла виходити заміж за Рифтана Каліпса. Саме герцог наполіг на необхідності шлюбу, який усім не подобався.

Немов би прочитавши думки доньки, її батько вимовив зі знущанням:

—Якби ти була хоч на половину така гарна, як Розетта, мені не довелося б йти цим шляхом, щоб вгодити йому!

Коли вона згадала про свою зведену сестру, яка була прекрасна як троянда, дрібка бунту в її думках зникла як роса на сонці. Дивлячись згори на бліде вимучене обличчя доньки, герцог Крокс безжально продовжив:

—Якщо король Рубен захоче прийняти його як зятя, він без проблем отримає розлучення, навіть, якщо інша сторона буде проти! І це все через те, що ти не змогла завоювати його серце!

—А-але... він...він... на весіллі... наступного дня він п-поїхав...

Дівчина хотіла сказати батькові, що у неї навіть не було можливості нормально поговорити з Рифтаном, не кажучи про завоювання серця. Але нічого не встигла вимовити через удар ціпком в бік, який змусив її зігнутись. Хитаючись  і задихаючись від болю, Максиміліана не змогла навіть зойкнути.

— Навіть не намагайся мені відповідати. Від твоєї гидкої манери розмовляти мене переповнює гнів!

Вона поспішно кивнула через страх ще раз отримати удар. Вуста герцога судомно смикались ніби він готувався виплюнути  на доньку ще більше жовчі. Він уже заніс руку з ціпком, але зупинився через стукіт у двері. Ззовні пролунав тихий голос покоївки:

— Пане, лицар Ремдрагону прибув.

— Відведи його у вітальню!

Макс з жахом поглянула на батька. Зціпивши зуби, той грізно їй пригрозив:

— Поясни так, щоб Каліпсу дійшло, що ти не можеш анулювати цей шлюб! Востаннє попереджаю, що ти дорого заплатиш, якщо зневажиш сім'ю.

Грюкнувши дверима він вийшов з кімнати. Максиміліана притулилась до вікна і затамувавши подих чекала поки втихне біль. Промені осіннього сонячного світла боляче сліпили очі. Їй вдалось проковтнути свої сльози, бо ж ситуація не покращиться від плачу. Це зробить її вигляд ще більш жалюгідним. 

Дівчина міцно стиснула тремтячі долоні. Вона мусить стояти з гордо піднятою головою. 

Для шляхтянки розлучення було неначе смертний вирок. Стати об'єктом знущань, всезагальним посміховиськом. Це було ганьбою для цілої сім'ї та певною погибеллю.