Під дубом

Розділ 2. Друга зустріч

Щоб очистити своє ім'я від ганьби, чоловіку з її сім'ї довелося б викликати на поєдинок Рифтана Каліпса. Але у герцога Крокса не було синів, а ніхто з родичів чи інших лицарів не міг його перемогти.

Хто зуміє вистояти проти воїна, який переміг навіть дракона? В результаті, гідність сім'ї буде зганьблена і батько ніколи їй цього не пробачить. Можливо вона "раптово помре" ще до офіційного розлучення. Це було б найкраще рішення, яке тільки могла собі уявити Максиміліана:

- Як я можу це зупинити? Чи він прислухається до мене?

Вона прикусила губу, відчуваючи, що опинилась на краю прірви. Їхній шлюб був укладений лише задля вигоди герцога Крокса та його лицарів.

Три роки тому, коли по цілому континентові розлетілась вістка, що Червоний Дракон, який спав в Аранталі, розплющив очі. Король Рубен ІІІ наказав своїм васалам вирушити в похід для знищення чудовиська. Зрозуміло, що герцог Крокс повинен був очолити лицарів у цій смертельно небезпечній мандрівці. Але батько Максиміліани передав цей "почесний" обов'язок Рифтану Каліпсу після їхнього весілля.

Вона здригалась, згадуючи ті принизливі вислови, які гості бубоніли під ніс на весіллі. Лицар найнижчої категорії, Рифтан, був змушений витерпіти церемонію до кінця за наказом герцога. Їй було важко уявити, який гнів та приниження він тоді пережив. Його стримано холодний вираз обличчя лякав її:

- Якби ж то я була, хоч на половину така гарна, як Розетта... Можливо, він би не хотів розлучення...

Її думки линули в цьому напрямку. У Рифтана Каліпса були гарні риси обличчя. Навіть сестра, яка насміхалась над його безрідністю, зашарілась, побачивши його.

Певно що Рифтану більше личитимуть стосунки з прекрасними паннами. Такий чоловік швидко втече від жінки-заїки. Тим паче, коли його становище стрімко піднялось до небес.

Вони провели разом лише одну ніч. Наступного дня Рифтан поїхав з військом без жодного слова прощання, навіть листів не писав. Малоймовірно, що він буде ставитись до неї, як до дружини. Вона засмучено затулила лице долонями, коли похмурий голос залунав біля вух:

- Оце так видовище варте уваги.

Захоплена зненацька Максиміліана підвела голову. Відколи цей височезний чоловік стоїть при дверях і зиркає на неї?

- Моя дружина тремтить, очікуючи повернення чоловіка з того світу.

Чоловік підходив повільно, неначе знущався. Дівчина дивилась на нього затамувавши подих. Рифтан Каліпс, одягнутий в синю туніку зі срібним поясом, що нагадувала чернечий одяг, мав вигляд набагато величніший, ніж вона пам'ятала.

- Я не очікував на теплий прийом, але чого ж сахатись як від прокаженого?

Ці холодні слова неначе вирвали її зі сну. Макс побіліла як крейда від думки, що менш ніж за хвилину після їхнього воз'єднання, вона зуміла образити чоловіка:

-Т-ти... ти повернувся неушкодженим...

Дівчина думала, що іще повинна сказати? Як до нього звертатись? "Рифтан"? Занадто інтимно. "Лорд Каліпс"? Може видатись йому занадто офіційним...

Коли Максиміліана безрезультатно намагалась підібрати потрібні слова, раптово відчула на собі його пильний погляд. Вона знічено відступила назад. Дівчина не розуміла, чому він на неї так витріщається. Поки вона намагалась опанувати себе, обличчя чоловіка сало ще похмурішим. Він схопив її за руку і жорстко промовив:

- Ти хоча б удала, що рада мене бачити.

Вона завмерла. Відстань між ними стала така, що й волосина не прослизне. Аромати шкіряного одягу, коней і ледь чутного поту лоскотали ніздрі. Його чоловічий запах заповнював їй легені... Вони були в розлуці три роки...

Таємний жар розгорався всередині від його пильного погляду. Він дивився на неї згори вниз, як хижак споглядає свою здобич.

Вона швидко поглянула на нього. Його обличчя сильно засмагло під сонцем. ЇЇ серцебиття прискорилось, спогади заполонили почуття. Нарешті її чоловік повернувся до дому. Як тепер з ним поводитись?