- Н-ні, зачекай!...
Поділ сукні впав вниз без опору його жахаючій силі. Коли вона поспішно вхопила своє плаття, Рифтан зиркнув із роздратуванням:
- Забери геть свої руки.
- Н-навіщо, навіщо...ох, м-мій одяг...
Дівчина знічено поглянула на нього. Обличчя чоловіка ховалось у глибокій пітьмі, оскільки він стояв спиною до вогню каміна. Максиміліана відчула ще більший страх через неможливість розгледіти вираз його обличчя.
- Ти хочеш, щоб я лишився, чи ні? Скажи відверто.
Макс проковтнула ридання, що підступили до горла. ЇЇ плечі здригнулись, коли він кинув на підлогу її пояс. Холодне повітря неприємно війнуло по оголеній шкірі.
- Тепер вороття назад немає.
Його низький голос, що лунав у її вухах, заморозив її серце. Він гладив її бліде тіло, застигле від напруги, своїми теплими мозолястими руками. Коли вона інстинктивно його відштовхнула, чоловік притягнув її за талію ще міцніше. Невідоме поколювання вздовж хребта та дивний жар охопили тіло Макс:
- В-відсунься трішки...
Вона благала тремтячи голосом, але чоловік й не думав дослухатись до неї. Він опустив голову і поцілував її груди. Очі Максиміліани миттєво розширились від шоку.
Гарячі вуста обсипали поцілунками її ніжну шкіру. Його дивні дотики змусили Макс здригнутись. Дорослий чоловік припав до її грудей неначе немовля.
- Розслаб тіло.
Він жорстко пестив її напружену спину шорсткою долонею. Від контакту з його вологим диханням її шкіра вкривалась сиротами.
Він потерся своїм жорстким підборіддям об її ніжну шкіру і запхнув одну руку під нижню білизну. Дівчина підскочила. Чоловіча рука торкалась ділянки її тіла там, де вона навіть не уявляла. Макс вражено запитала:
- Щ-що, що ти?..
- Лежи рівно. Якщо продовжиш так смикатись, може бути боляче.
Її коліна затряслись від переляку. Чоловік, з яким вона обмінялась поглядами лише кілька разів тепер без вагань торкався її інтимних зон. Це не вкладалось в голові.
- Н-не роби ц-цього.
Вона вчепилась в його широкі плечі та благала. Макс відчула, як від її дотиків чоловік затремтів. Його жорстка шкіра була гаряча під дотиками її долонь. Це нагадувало контакт із розігрітим на вогні металом.
Незабаром Рифтан, чиї губи здавалось прилипли до її шкіри, з новою силою припав до її вуст. Його незнайомий грубий присмак поширився у роті, змушуючи плечі дівчини тремтіти. Поки вона відволікалась, чоловік відтягнув білизну та опустив вниз руку. Її крик застряг у його роті.
- Трясця!
З їхніх переплетених губ зривалась суміш її стогонів та його проклять. Макс билась, я риба у сітях. Вона опинилась у незнаній для себе ситуації. Ноги дівчини мимовільно смикнулись.
Але вона не могла звільнитись від важкого як скеля тіла, що притисло її. Макс булла неначе безпомічне оленя, в шию якого вчепився гончак.
- Чорт, я не можу більше терпіти! - пробурмотів нервово Рифтан, просовуючи свою руку трохи глибше між її стегна. Максиміліана затамувала подих. Наказ няньки: « Ти повинна покірно приймати все, що робитиме твій чоловік,» - давно зник з її думок. Вона тріпотіла, як рибка під його руками. Неймовірне відчуття сколихнуло все її тіло.
- Ха, ні.. Ох!
Не було сенсу намагатись втікати. Він відчайдушно цілував її та рішуче торкався тіла. Макс могла лише прикусити подушку.
Не вірилось що такі химерні речі відбуваються з нею насправді. Її очі пекло від стримуваних сліз, у голові макітрилось.
Дівчина була невігласом. Вона нічогісінько не знала про це.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Під дубом
FantasyБезрідний лицар Рифтан, який має вирушити на битву з драконом, одружився з донькою герцога - Максиміліаною. Вона з дитинства страждає через жорстокість батька і бажає стати корисною своєму чоловіку, якого не бачила три роки. ЇЇ змучена душа прагне...