Під дубом

Розділ 6. Його пронизливий погляд

Макс набралася сміливості та кинула на чоловіка сердитий погляд. Голос її батька наполегливо залунав у її вухах, як нав'язлива мелодія: «Дай зрозуміти Рифтану Каліпсу, що ви не можете анулювати свій шлюб! Повторюю ще раз, якщо зганьбиш сім'ю, то тяжко поплатишся!».

Її губи були щільно стиснуті, ніби намазані невидимим клеєм. «Що мені сказати? Для мене він лише іще один страшний чоловік, окрім батька.»

— Припиніть тремтіти!

Чоловік раптово підвищив голос, змусивши її рефлекторно відступити від страху. Щойно Макс відступила назад, чоловік підійшов ближче, його м'язи помітно напружилися.

— Припиніть дивитися на мене так, ніби ви бачите щось огидне! Чи я для вас якийсь бридкий монстр? Слова Рифтана заскочили її зненацька:

— Я- я...

Рифтан, роздратовано тріпнувши чубом, кинув на неї зневажливий погляд. Макс потупила очі: менше ніж через п'ять хвилин після їхньої зустрічі він уже був незадоволений. І якщо подумати, їй ще доведеться вмовляти його відмовитись від розлучення. Її губи тремтіли проти волі, а в голові крутилась думка: «Будь ласка, просто скажи щось йому». Вона спонукала себе говорити:

— Я-я... це п-просто... я так, так н-нервуюсь... я не знаю, що с-сказати...

Дівчина відчувала, як її щоки горять, і очі болять, наливаючись сльозами. Але Максиміліана не могла дозволити йому побачити, як вона плакатиме перед ним, неначе дитина. Її негайно опанував відчай:

— Я-я не д-думаю, що ти м-монстр, монстр, а не... Я-я, я н-нервую... — ледь вимовляла вона, подумки благаючи себе: «Перестань тремтіти!» Її язик не слухався більше, ніж зазвичай. Дівчина відчувала сильне приниження і не могла більше дивитися йому в обличчя. Від початку це був занадто великий подвиг для неї. Неможливо переконати чоловіка, якщо вона навіть не вміла нормально говорити.

 Натомість Макс схилила голову, рум'янець з її щік поширився аж до кінчиків вух. «Я могла б і мовчати, — похмуро подумала вона. — Зріла жінка не буде заїкатися, як дурна!» Зрештою вона відчула, ніби стоїть перед ним роздягнута.

— Чорт...

Її плечі здригнулися від лайливого слова, хоч і промовленого м'яким тоном. Батько мав рацію, жоден чоловік на континенті ніколи не захоче її за дружину. Як вона могла навіть наважитися просити цього чоловіка відмовитися від шлюбу з королівською донькою, яка була набагато кращою за неї?