Під дубом

Розділ 18. Його обожнювання (2)

Макс притулилася обличчям до його плеча й чекала, поки сильне почуття пройде. Її стегна тремтіли, щось тепле сочилося між ногами

—Тихо, тихо, гарна дівчинка. Ти дуже добре  справилась, — він бурмотів до неї, ніби заспокоював дитину.

Вона відчувала себе млявою, лежачи  на простирадлах,  та не маючи змоги виборсатись з тієї насолоди, в яку він її занурив. Рифтан швидко скинув через голову одяг і піднявся з ліжка. Вона була певна, що бачить це не вперше, але в ту мить, коли  побачила його тіло, яке так чуттєво сяяло в темряві, в грудях дівчини зародився тонкий дрож.

Краса чоловіка  проникла в її серце.

—Обійми мене.

Він швидко повернувся до ліжка і вмостився просто на ній. Щось почало повільно торкатися її стегон ближче до її чутливого місця. Вона обняла чоловіка за шию, його гаряче тіло, що нависало над нею, тремтіло від нетерпіння. Це було таке дивне гаряче відчуття.

«Чи справді все відбувається тепер і раніше однаково?» — подумала вона. Тепла плоть, що входила в її лоно, все ще спричиняла дискомфорт, як і того разу, але це було не так боляче, як вона пам'ятала.

— Ще трошки... — пробурмотів він, гладячи її по спині.

Мерехтливе світло біля ліжка кидало тінь на його обличчя, на якому краплі поту з чола чоловіка стікали по щоках, як перлини, аж до кінчика підборіддя. Краплини поту виблискували на його гладенькій золотистій шкірі. Вона мимоволі простягнула руку й торкнулася його, від чого погляд чоловіка затремтів.

—Трясця!

Він важко опустився одним плавним рухом, відчутний удар його тіла об її застав Макс зненацька. Хапаючи ротом повітря,  від раптового натиску, вона вигнулася й міцніше обняла його.

З його вуст вирвався болісний стогін: 

— Чорт... не провокуй мене.

— Я-я , вибач...

 Вона подивилася на нього очима, повними сліз. Дівчина  відчувала, як її лоно, наче м'яке тісто, обліплювало його плоть, підлаштовувалось під   його форму, коли вона намагалася рухатись. Чи було нормально відчувати когось настільки близького? Їхнє грубе дихання, важке серцебиття, висока температура їхньої вологої шкіри... вона не могла розрізнити, де її, а де його.