Макс відчайдушно стиснула руки. Вона почувалася жахливо, коли тільки уявляла, що Рифтан може її зневажати або, що ще гірше, жаліти. Знаючи, що це підло, вона все ж хотіла, щоб він ще трохи вважав її тією вишуканою дворянкою.
Макс ніяково кивнула, замість того, щоб сказати йому, що вона не вміє керувати слугами, або що вона ніколи не витрачала багато грошей, щоб купувати речі, і що вона ніколи не навчалася поводитися з таким величним замком... нехай цей обман розтягнеться на сьогодні.
— Я-якщо ти так х-хочеш...Обличчя Рифтана миттєво розслабилося і просвітліло.
— Я скажу дворецькому, щоб він негайно віддав тобі господарські книги. Не турбуйся про те, скільки це буде коштувати. Можеш купувати досхочу.
Рифтан ніжно провів пальцями по її скуйовдженому волоссі.
— Це... тепер твій дім.
«Твій дім». Такі несподівані слова болісно пронизали серце Макс, і вона застрягли клубком в горлі. Її серце шалено калатало в грудях. Можливо, він нічого не мав на увазі, це було просто те, що він сказав мимохідь, чи дивна примха.
Що б там не було, Макс не хотіла на цьому зупинятися.
— Я- я зроблю дім я-якомога затишнішим... для н-нас.
— Гаразд, — чоловік задоволено посміхнувся до неї.
Наступної миті він ніжно притисся губами до її щоки, і Макс ніяково похитала головою. Вона раптом усвідомила, що в спальні лише вони двоє. Не прийнявши належного душу й не переодягнувшись за кілька днів...Макс швидко уявила, як вона виглядає зараз. Дівчина ніжно, але твердо відштовхнула його.
—Ох, я-я... хочу п-помитись.
— Звичайно, —він розвернувся і додав — я накажу покоївкам, щоб прийшли і приготували ванну.
Тоді він вийшов і наказав слугам принести їй теплої води для купання та свіжого одягу. Макс зняла свій пошарпаний плащ і обережно поклала його на крісло в кутку. Через деякий час до кімнати зайшли чотири служниці з дерев'яними цеберками. Поки гарячу воду лили у велику мідну ванну, Рифтан зняв свій обладунок і поклав його на стілець.
— Я покличу вас, якщо нам ще щось знадобиться. Будь ласка, подбайте, щоб було що поїсти після ванни.
—Так, господарю. Я покладу ваш одяг тут.
Коли служниці вийшли за двері, Рифтан скинув через голову заплямовану потом і пилом сорочку. Тоді він швидко розв'язав штани. Макс запанікувала й відвернулася, але Рифтан підійшов до неї й почав розв'язувати зав'язки її сукні.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Під дубом
FantasíaБезрідний лицар Рифтан, який має вирушити на битву з драконом, одружився з донькою герцога - Максиміліаною. Вона з дитинства страждає через жорстокість батька і бажає стати корисною своєму чоловіку, якого не бачила три роки. ЇЇ змучена душа прагне...
