Пил богів

IV

- До Ростова — на — Дону приблизно шістдесят миль, — задумливо мовив Граймс.

- А до Царицина? - вказавши на позначку на карті, запитала Діана. - Ростов — на — Дону прифронтове місто, там багато військових.

- Царицин великий повітряний і річковий порт, там військових не менше, — пояснив Граймс, — а до нього майже двісті п'ятдесят миль.

- І ліси закінчуються, — дивлячись на горизонт, вимовив Дік, — далі, переважно степ. Так що треба кинути всюдиходи, вийти на дорогу і попутками дістатися до великого міста. Я за Царицин.

Компанія зупинилася на краю лісу. Ліс став не таким густим, і ховатися в ньому було важко. До кордону Московського царства та Османської республіки понад шістсот миль. Подолати цей шлях на всюдиходах не вийде, тому слід знайти інший шлях.

- Можна спробувати дістатися до Дону, спуститися за течією, — Діана провела пальцем по карті, — далі, через Ростов — на — Дону вийти на всюдиходах в море, і через море — в Османську республіку.

- Тобто, те, що спочатку пропонував Вінсент, тільки тепер з ще більшим ризиком? - вимовив Дік. - Ще дві години тому ми могли це зробити на дирижаблі, тепер ми повинні ризикувати життями. Пройти на всюдиходах зі зброєю через най захищене місто в цьому регіоні! А потім ще й у відкрите море вийти!

Діані було неприємно слухати це. Так, вона визнала, що винна в смерті команди дирижабля і Семюеля, але зараз треба шукати вихід.

- Містер Камерон, — спокійно сказав Граймс, — будьте так ласкаві, нагадайте мені, чому ви серед нас? Ах так! Ви за всі шістдесят років свого життя ніі чорта не сколотили! І єдине, що ви вмієте, це ризикувати своєю дупою! Так ось, містер Камерон, будьте ще трохи люб'язним і стуліть пельку! Ви сюди прийшли, знаючи, що можете загинути та стогнете як дівчисько, що вам доведеться ризикнути життям. Вам не здається це абсурдним?

- Містер Граймс, я просто... - спробував все пояснити Дік, але Граймс йому не дав.

- Мені начхати, що ви просто, містер Камерон! Нагадаю для всіх! - Граймс обвів поглядом всю команду, включаючи тих, що вижили з «Буревісника». - Ви були найняті леді Діаною до складу експедиції! Кожен! Я повторюся: кожен з вас знав, на що йде! Не сперечаюся, ситуація неприємна, ми фактично на ворожій території, але нам треба звідси вибиратися! Тому всім заткнутися і виконувати накази! Ясно?