Пил богів

XIV

Крейсер завершив буксирування лорчі в порт тільки до вечора. До причалу їх не підвели, залишивши на рейді в декількох сотнях метрів від берега.

- Може, втечемо? - спитав Дік.

- Лорча все ще під прицілами гармат крейсера, - сказала Діана. - А на шлюпі далеко не відпливаючи. Краще йдіть спати, містер Камерон.

- Я не впевнений, що зможу заснути в такій ситуації, леді Діана, - посміхнувся Дік.

Діана посміхнулася у відповідь.

Вранці крейсер знову взяв лорчу на буксир і довів до причалу. У порту Діану і супутників спустили на берег і відвели в адміністративну будівлю порту. Лорчу японці відпустили, і китайський капітан швидко повів судно з порту. Домовленості домовленостями, а своя шкура дорожче. Тому взявши за вітром, капітан повів своє судно на південний схід. Вітер був не зовсім попутний, в тому напрямку не було портів, але пріоритетом для китайського капітана було саме піти від японців. А там хай буде, що буде.

Міяко відразу ж забрали та повели в окрему будівлю. Гіл і Діана обурилися, але солдати, які не розуміють англійську, пригрозили зброєю і силою забрали дівчину. Міяко дала відчайдушний опір, навіть до крові вкусила одного з солдатів. Гіл кинувся їй допомагати, але отримав прикладом по голові. Сильно отримав, хлопець втратив рівновагу і впав, а після насилу піднявся. Дивно, але Міяко за свою витівку нічого не було. Її просто за руки відтягли, а Гіла довелося нести на собі Діку і Стефану. Дівчина кричала, брикала, але її силоміць відвели.

Зараз Діана з супутниками перебувала в невеликому скромно обставленому кабінеті. Стіл, стілець господаря кабінету, якого зараз не було тут, два стільці для відвідувачів і шафа з документами. Побілені стіни, заґратовані вікна без натяку на фіранку. Гіл сидів на одному зі стільців. Голова вище скроні кровоточила, але не сильно.

- Ти як, хлопче? - притримуючи Гіла за плече, запитав Дік.

- Нормально, - насилу вимовив Гіл, - голова тільки кружляє.

- Куди вони повели Міяко? - здивоване запитав Ерік.

- Хтозна, - відповіла Діана. Двері відчинилися, і в кабінет увійшов літній лисий офіцер в супроводі двох солдатів і лікаря. За ним увійшла Міяко.

- Господар! - вона кинулася до Гіла, міцно обнявши його. - Ви поранені? - стривожено запитала вона, побачивши кров. - Що ви з ним зробили ?! - звернулася вона до офіцера.