Пил богів

XXII

- Британія – це пережиток минулого, люба моя Діана! - розголошував граф Енціо Меллоні. Він був молодий, як для чоловіка, лише розміняв п'ятий десяток, високий, стрункий, гарний і зарозумілий.

- Вона застигла в часі! Жодного прогресу! – продовжував граф. – Я зараз говорю не про технології.

Познайомилися вони тільки сьогодні, але Семюель мав рацію, інтерес до неї виявили практично відразу. Господар готелю, якийсь Кріс Хоу, особисто прийшов привітати нову постоялицю, яка зняла два люкси на верхньому поверсі. Галантний молодик справив гарне враження, і вони приємно поспілкувалися. Діана розповіла йому мету свого візиту до Нової Британії. Парубок обіцяв їй допомогти та свою обіцянку дотримав.

Кріс був корінним американцем, як він сам себе називав. Його батько перебрався в колонію, ще молодим клерком і швидко пішов вгору кар'єрними сходами, а потім і зовсім заснував свою справу. Син пішов у нього. Для будь-якого батька це привід гордості, але не для Дарелла Хоу. З того часу, як Кріс залишив рідний будинок і побудував свій перший готель на березі Тихого океану, батько з сином жодного разу не спілкувалися. І ось у Кріса вже другий готель, тепер у рідному місті, та батько продовжує його не помічати. Але хлопця це не турбує.

Новорічний бал зібрав весь світ Пендрагона під дахом палацу Енціо Меллоні. Військові, бізнесмени, аристократи, здебільшого британці. Усі вони зібралися у цьому розкішному палаці.

- Ви вважаєте, що майбутнє за Новою Британією? - пограючи шампанським у келиху, запитала Діана. Сьогодні на ній була чорна сукня в підлогу з червоною окантовкою та відкритими плечима. Окантовка йшла по плечах, декольте, коротких рукавах і складалася з червоної, ледь помітної сітки, що переливалася червоними відливами на світлі. Таким само був і пояс, і поділ сукні. Чорна матова матерія сукні різко контрастувала із цими вставками. Волосся Діана розпустила, покривши вуаллю з такої самої червоної тканини. Багато хто б сприйняв це вбрання аж ніяк не святковим, і так це й було. Діана різко виділялася на тлі строкатих і яскравих новорічних нарядів інших жінок.

- Абсолютно вірно! - з усмішкою промовив Енціо. – Наша країна тому і називається Новою Британською імперією, бо ми йдемо новим шляхом! Відмінним від консерватизму старої Британії!

— Але ж ви не відмовилися від імператора, — усміхнулася Діана.

Енціо розуміюче кивнув.