Пил богів

XXXI

- Я не можу проводити операцію у таких умовах, - тремтячим голосом промовив хірург.

- У вас немає вибору, сеньйоре, - сказала Діана, тримаючи його на прицілі. - Або так, або ви труп.

Нині вони були у лікарні невеликого містечка, де захопили хірурга та кілька медсестер. Решту персоналу довелося зв'язати, щоб не заважав і не покликав когось на допомогу. Гіл був в операційній разом із Діаною. А Міяко, Дік та Іффат стежили, щоб сюди ніхто не сунувся. Було близько шостої ранку, так що відвідувачів, якщо вірити табличці, раніше восьмої ранку чекати не варто.

Містечко було взагалі крихітним. У ньому було лише чотири великі вулиці. Центральна, що тягнеться від одного в'їзду в місто до іншого і три перетинають її. Звичайно, в ньому були й дрібні вулички, що переплітають містечко, мов павутиння, але вони були вузькими й там не розминулися б два вози. Будинки в ньому були дерев'яні та двоповерхові. Винятком була церква з високою дзвіницею та міська управа з чотирма поверхами. Лікарня знаходилася практично в центрі міста, на другій «поперечній» вулиці.

– Ми не готові провести операцію! – обурився хірург. – Операційна не готова!

- Інструменти на місці, - оглянувши операційну, сказала Діана, - лампи тут, персонал тут. Починайте!

– Помешкання не стерильне! – протестував хірург.

- Містер Марлоу! - вимовила Діана англійською. Гіл схопив одну з медсестер і засунув дуло револьвера в рот. Злякавшись, дівчина скрикнула, але не чинила опір.

Живий клинок висів у піхвах за спиною, але використати його хлопець не хотів. Це як стріляти з гармати по горобцях: налякати можна і револьвером.

- Якщо мій друг, - мовила Діана іспанською дивлячись на спантеличеного хірурга, - зараз натисне на спусковий гачок, то постріл чути не буде. Так, негучний ляск, ніби впав мішок із зерном. Ніхто й не запідозрить нічого, так що наважуйтеся: або ви оперуєте, або... у вас там ще є медсестри.

Замружившись, хірург махнув рукою і підійшов до операційного столу. Посміхнувшись, Діана подала знак Гілу, і той відпустив перелякану медсестру. Як вона й гадала, хірург міг наплювати на своє життя, але коли вони прямо загрожували його підлеглим, вирішив здатися. По суті, без хірурга толку від медперсоналу немає: чотири медсестри та дві санітарки. Мабуть, для нічної зміни цього достатньо.