XXXVII

121 40 0
                                    

Діану розбудив стукіт у двері. Заснути вона змогла лише під ранок. По дорозі до готелю вона мовчала. Беня так само тримав язик за зубами. Гіл, звичайно, хотів сказати слова підтримки, але вони не мали зараз жодного сенсу. Зрозуміло, можна сказати, що все ще можливо, просто варто організувати ще одну експедицію, але ні. Після повернення до Лондона ними займеться таємна служба. Їх розшукує Французька корона та Нова Британія. Навіть цей їхній вояж небезпечний. Про нову експедицію не може бути й мови. А час іде.

- Леді фон Штанмайєр! – долинуло з-за дверей ламаною англійською. – Відчиніть, будь ласка!

Діана нікого не хотіла бачити. Готель оплачений був ще на два дні, які вона хотіла провести в тиші, не бачачи нікого! Ні Гіла, ні Беню, ні тим більше покоївку чи консьєржа!

Стук повторився.

- Леді фон Штанмайєр! До вас відвідувач!

Неохоче, Діана піднялася і, накинувши халат, відчинила двері. На порозі стояв посильний готелю, невисокий хлопчик років десять – дванадцять.

- Леді фон Штанмайєр? - спитав він, дивлячись на Діану. На ніч вона зняла протез, і лівий рукав халата був порожнім і бовтався на плечі.

- Так, це я, - втомлено відповіла Діана. Переживання і безсонна ніч давали про себе знати, дівчина була як вижитий лимон.

– До вас відвідувач! – повторив хлопчик. - Він чекає на вас у фоє!

- Я не хочу нікого бачити, - байдуже сказала Діана, зачиняючи двері.

- Він передбачав, що ви так відповісте, - зупинив її посильний, - і просив передати, що обдумав вчорашню розмову і, швидше за все, помилився.

- Помилився, - тихо повторила Діана, думаючи як прогнати настирливого хлопчика. І тут вона зрозуміла. Відштовхнувши посильного, вона побігла до ліфта просто в халаті.

- Леді! - вигукнув посильний вже українською. - Ви б одягнулися.

Останню фразу Діана вже не чула. Вона гарячково натискала на кнопки ліфтів, але очікуваного ефекту, у вигляді дверей, що негайно відкриваються, це не здобуло, і Діана побігла до сходів.

Орест прийшов! Орест сказав, що помилився! Він допоможе! Ці думки гнали Діану вниз.

- Я не думав, що у леді Діани така добра мета, - вислухавши Гіла, промовив Беня. – Я хотів би бачити, як божественний клинок повертає до життя.

Пил богівWhere stories live. Discover now