3 частина

102 7 0
                                    

Вже там.
Він максимально тихо підходить, нахиляється і забирається колоти як прокидається Т/і, не встигаючи його зупинити як Зак вколов їй вербену, він встиг, вона заплющує очі і вирубається. *
*Наступний день, розмова Стефана і Зака *
С: Навіщо ти це зробив?!
З: Я тебе попереджав, що зроблю це.
С: Як думаєш, що трапиться коли вона вийде?! Скаже " О Зак ти держав мене споєну вербеною але я тебе звісно ж пробачаю, бо в тебе були свої причини ", вона просто згорне твою шию і скаже падло.
З: Повір не вийде і ти теж так не ризикуй
С: Пробач ти, що справді погрожуєш мені? Вампіру, ти зазнаєшься.- він прижав його до стіни.
С: Не погрожуй більше ні мені, ні моїм близьким людям. Зрозумів?!- кивнув і він відпустив його.
З: Стефане тобі не час йти в школу?
С: Це неправильно, Т/і краще не тримати довго у камері.
З: А ми її і не будемо довго тримати,все залежить від неї, як тільки вона передумає вбивати людей в Містик Фоллс ми її відразу відпустимо.
С:...- пішов роздумуючи чи потрібно було це робити.
* А потім пішов в школу, вже там *
* Урок історії *
* Стефан спостерігає за Єленою, вона повертає голову усміхається і відвертає голову, їй на телефон приходить повідомлення вона відповідає на нього і посміхається, вчитель це побачив і запитує *
У/і: Міс Гілберт розкажіть мені те, що я зараз казав.
Є: Еммм...
У/і: Я терпів усі ваші відмазки, бо у вас були поважні причини, але ваші відмазки закінчилися як і минулий рік.
Є:....- продзвенів дзвінок і всі почали йти як і Єлена.
* Стефан з нею познайомився і вони почали дружити незабаром поцілувалися, почали зустрічатися миритися, сваритися і знову миритися ну крч ви зрозуміли, але за цей час почали траплятися нові напади тварин при цьому ти лежала в закритому підвалі поряд з вербеною, а Стефан ні на кого не нападав, через це він почав сваритися з дядьком Заком. Хоча зрештою всі дізналися що з'явився Деймон мстити Стефану, він поки, що не знав, що Т/і в місті і те, що вона замкнена. Ну, а ти як тільки почула, що Деймон у місті почала збирати сили, щоб подати йому знак тому, що він єдина надія на твій порятунок. Минув тиждень з того моменту, як приїхав Деймон. Т/і вже планувала, як буде давати знак Деймон. Спроба була одна бо сил в тебе майже не було, тобі навіть було дуже важко дихати, кожен новий подих був важчий за минулі, а щось сказати: це явно був би твій останній подих. Тому ти вирішила сподіватися на те, що Деймон не глухий.
* 28 жовтня 21:35 *
* Сварка Стефана і Деймона *
С: Деймон залиши в спокій Керолайн, вона не чергова іграшка.
Д: Як раз таки я їй дуже подобаюся і не можу ж я залишити таку красуню в біді і не відповісти на її почуття.
С: Ти ж їй це вселяєш
Д: Ні ні ні.- насмішливо сказав Деймон.
Д: Я їй кажу, а вона повторює.
С: Серйозно, ти ніколи не змінишься.
С: Ближче до справи, не чіпай Керолайн, не використовуй її, не маніпулюй нею вона жива людина.
Д: А ти не погрожуй мені, бо наступного разу залишишся без цього.- він держав кільце Стефана в своїх руках і показав його йому.
С: Віддай моє кільце.
Д: Ні, не заслужив.
С: Деймоне!!!
Д: Ууу знову погрожуєш.- Стефан з вампірською швидкістю вирішив забрати своє кільце, але Деймон був швидше і відкинув руку в сторону.
Д: Передбачувано.
С: Деймон віддай будь ласка мою річ.
Д: І це все? Не будеш далі погрожувати?!
Я і забув як з тобою нудно...
Д: На, забирай.- Стефан забрав і надів його на пальця, а я в свою чергу Деймон взяв і зламав йому декілька пальців, він вскрикнув.
Д: Не погрожуй більше мені!!!- він збирався вже йти, як ти влізла.
Т/і: Деймон..н.- сказала ти дуже слабким голосом, він зупинився почав прислухатися.
Т/і: Деймон підвал.- останнє, що ти сказала перед тим як в тебе почали з'являтися вени по всьому обличчю.
Деймон все зрозумів кинув злий погляд на Стефана типу "рий могилу- це твої останні хвилини" і з вампірською швидкістю з'явився біля підвалу, тільки він взявся за ручку, як в нього з'явилися опіки на руці.
Д: Ай, вербена.- він швидко вирвав ручку від чого двері відчинилися, Деймон підбіг до твого засохлого тіла і підняв на руки.
Д: Чорт Т/і, я їм влаштую солодке життя.- він швидко відніс мене в кімнату, поклав на ліжко збігав за 10 пакетами крові і дав мені випити спочатку 1.
Д: Ну давай же Т/і прокинься, рано вмирати.- в мене почали зникати сині вени з обличчя, Деймон видихнув. Я прокинулася і відчула дикий голод, ну схожий на те, що був раніше, але в цей раз він був дуже дуже сильний.
Потім я схватила 2 і неймовірно швидко почала пити і так інші 8. Коли я закінчила, подивилася на Деймона і обійняла.
Т/і: Дякую, я вже думала, що помру.
Д: Не в мою чергу.- я посміхнулася.
Д: Як ти примудрилася потрапити туди?- спитав Деймон.
Т/і: За вбивства, я типу як, ще тоді була без людності.
Д: А зараз..
Т/і: З нею.
Що я пропустила?!
Д: Залежить від того на чому ти закінчила.
Т/і: Як Стефан пішов у школу..
Д: Огого, багато, що пропустила, нуу з'явився я почалися нові вбивства, Стефан зустрічається з Єленою, а вона дізналася, що ми вампіри. Бонні найкраща подруга Єлени відьма.
Таємні збори сімей засновників знову у зборі і вони шукають нас, але від нас я виводжу їхній слід. Я вбив Зака, вбив вампіра.
Т/і: Стефана чи що?
Д: Хотілось би але ні, новеньку, мабуть все.
С: Тільки він забув розповісти про те як хоче визволити Кетрін з гробниці.- ззаду нас стояв Стефан.
Т/і: Що?!!

Першородний друг чи щось більше ?..Where stories live. Discover now