Першородний друг чи щось більше ?..

63 частина

Р: Ось.- вона показала на мене.
Я завмерла Клаус теж. Секунди здавалися дуже довгими та потім..
Т/і: Я жива.- тихо видавила з себе та впевнена він добре почув мене. Клаус з'явився прямо переді мною. Він оглянув мене. По його очам я бачила, що він спантеличений..водночас було видно, що Клаус і радий, і в шоці. Він поцілував мене, як я чекала цього моменту навіть уявити собі не могла. Я була неймовірно щаслива і нарешті це сталося.
Р: Мені час.- Ребекка усміхаючись з поспіхом пішла.
К: Як?
Т/і: Це дужеее довга історія, та якось розповім.
К: Ходімо.- він потягнув мене за руку.
Ми вийшли на вулицю і гуляли вулицями.
Т/і: У мене є новини.. Я тепер тільки відьма і зараз в мене немає магії. На те щоб возкреснути пішла вся моя магія і суть вампіра, та магія відновиться в ближчі місяці.- Клаус здивувався.
К: Тобто ти зараз людина.
Т/і: Фактично я відьма тільки без магії.
К: Людина
Т/і: Та ну... мені більше подобається відьма без магії. Зараз я можу просто відчувати коли станеться щось погане, а так без магії поки що..- нам подали замовлення.
К: Коли ти приїхала?
Т/і: Ще вчора вночі, переночувала в готелі, а тепер вже тут.
* Ми балакали і через декілька годин прийшли до нього. Вже була ніч *
К: Твої речі скоро завезуть. Ти мабуть вже голодна зараз щось організуємо.
Т/і: Та нічого не потрібно, на диво ставши людиною я їм дуже мало хоча думала, що буде навпаки. Мені і бутерброда з чаєм вистачить.
К: Точно вистачить?
Т/і: Та точно.- я посміхнулася і поставила чайник. Клаус увесь час не зводив очей з мене.
Т/і: Чому ти так дивишся?
К: Радий тебе бачити дорогенька.- я за посміхалася ще сильніше.
* Клаус пішов заносити мої речі, а я сіла пити чай з бутербродом. Плюсом цього тіла було, що я справді наїдалася малими порціями. Допивши чай пішла до Клауса *
☁️Т/і: І як розповісти новину Клаусу?
Може одразу сказати? Та ні якось ніяк.☁️
К: Про що задумалася?
Т/і: Та неважливо.. Ще досі повірити не можу, що я жива.
К:...Ходімо
Т/і: Куди?
К: Побачиш, тільки очі закрий
Т/і: Заінтригував..ну добре.- я закрила очі, Клаус вів мене кудись за руку.
* Через хвилину *
К: Прийшли, відкривай
Т/і: Вау..Клаус..Дякую!- він вивів мене на терассу навколо було багато гірлянд, гамак. Я поцілувала його.
К: Подобається?
Т/і: Неймовірно подобається, дякую))) -ми лягли і почали говорити про все, мені так комфортно поряд з ним - це словами не передати. Кожен раз коли я з Клаусом я почуваю себе живою...і щасливою. Через  деякий час я заснула обіймаючи його.
* Наступного дня *
Ранок, я прокидаюся Клауса вже не було. Була лише записка на столику, яку притримувала чашка чаю з печивом.
На записці було:
Добрий ранок дорогенька✨
Дякую за вчорашній вечір, думаю ще колись повторимо. Зараз в мене є незакінчені справи, ввечері буду.
                        Все в твоїх володіннях, Клаус.

Я посміхнулася
Т/і: Потрібно чимось зайнятися до вечора..