Першородний друг чи щось більше ?..

60 частина

С: Короче просто подзвони і сідай в авто я все розповім по дорозі.
* Через 15 хв *
Д: В мене дах їде з цих новин.. Да це повне безглуздя! Як так?! Т/і розповіла б нам!
С: А якщо вона сама нещодавно дізналася і не встигла розповісти або просто боялася.
Д: Чого? Що я вб'ю Клауса чи вибухну від цієї новини?!
С: Ти вже вибухнув!
Д: Між іншим я зараз не в люті.
С: Та Боже це не важливо, зараз потрібно розібратися, що робити далі.
Д: Ну якщо виявиться, що Т/і вагітна, то Клауса вже вбити не зможемо, а я ще мав надії. А якщо ні то все буде як і раніше, Т/і возкресне і все буде знову добре і погано, зате разом. Побачимо..- прийшла Мередіт.
М: Що у вас вже сталося? Чому так терміново?
Д: О Мередіт ти вчасно.
С:..
М: Я все ще чекаю відповідь.
С: Ось.- на задньому сидінні лежала мертва Т/і, я привів туди Мередіт.
М: Ну, мертва Т/і. Від мене, що ви хочете?
С: Нам потрібно, щоб ти зробила узі їй.
М: Яке узі?
Д: Включи свій мозок, звичайне узі.
М: Узі різні бувають.
Д: Узі для вагітних.
М: Так це що правда? Т/і вагітна?
Д: Чому пів міста це помітило, а ми два олені навіть не помітили?
М: Ти сам дав відповідь на своє питання.
С: Мередіт ми не знаємо чи вона вагітна, зроби їй узі.
М: Йдіть за мною.- вона повела нас через чорний хід.
М: Краще хай люди не бачать мертву вампіршу.
Д: Напів мертву.
М: Та добре, давайте швидше.- Мередіт завела нас в кабінет.
М: Зачекайте.- вона відійшла до якоїсь дівчини мабуть теж лікар.
* Їхня розмова *
М: Ти можеш покинути кабінет на декілька хвилин?
?: Чому?
М: Мені потрібно друзям допомогти це терміново.
?: Чому саме тут?
М: В тебе тут є потрібна техніка. Їм просто терміново і у них незвичайний випадок.
?: Що за випадок? Я можу вам допомогти?
Д: Не можеш, ти забудеш про цю розмову і вийдеш зараз з кабінету за кавою.- дівчина вийшла з кабінету.
М: Можна було і без цього
Д: В тебе нічого не вийшло б.
М: Я її майже вмовила.- я доєднався до розмови.
С: Немає часу на пусті балачки, вона пішла не назавжди. Ходімо.
М: Так, ходімо. Клади її сюди.- вона вказала на крісло поряд, я так і зробив.
Деймон завісив вікна, щоб промені сонця не падали на Т/і. Мередіт трохи припідняла кофту сестри та розпочала процедуру. Вона мовчала і дивилася в монітор, я її запитав.
С: Ну що там?
М: Поки нічого..
* Пройшла приблизно хвилина. *
М: Господи Боже!
Д: Що таке?- вона здивовано подивилася на нас.
М: Це правда, вона вагітна. Але це неможливо! Вона мертва, як вона змогла?
Ось, дивіться.- вона повернула монітор.
М: Це майбутня дитина, по розвитку їй чи йому десь місяць. Я не знаю як Т/і змогла сповільнити процес розвитку і як загалом змогла вберегти дитину, але хочу сказати це геніально.
С: З дитиною все добре?
М: Зараз погляну... Так, з нею/ним все добре. Я залишу вас, буду за дверима.- Мередіт вийшла. Я неймовірно зрадів, слухи виявилися правдою, подивившись на Деймона той теж посміхався.
С: Виходить ми тепер дядьки..
Д: Ага..- ми сиділи мовчали. Посмішка з наших облич ніяк не зникала. Тут різко Т/і вдихає повітря і при піднімається.
Пов Стефан закінчений
Пов Т/і
Я різко прокинулася, вдихнула повітря в повні груди та при піднялася. Озирнулася навколо і не зрозуміла де я.
Т/і: Де я?- потім побачила поряд монітор, Деймона з Стефаном у яких змішані почуття. Я злякалася, невже вони знають.
Т/і: Ви знаєте?
С: Знаємо..- я зависла не знала, що сказати - це ввело мене в окам'яніння.
Д: Чому ж одразу не сказала?
Т/і: Я..я..я так злякалася, сама дізналася буквально за декілька днів була в шоці і було дуже лячно. Чесно хотіла розповісти, та..- на очах наверталися сльози. Деймон обійняв мене.
Д: Не плач, а то дитина засумує.- я посміхнулася.
Т/і: Ви не ображаєтесь?
С: За що? За те що ти не встигла розповісти нам? Ти сама не встигла оговтатися від новини, як померла.
Д: Саме дивне всі знайомі встигли щось помітити, а ми ні.
С: Ми тільки сьогодні дізналися від Керолайн, як виявилося вона з Єленою посперечалися на те чи ми знаємо про твою вагітність.
Т/і: Ну так..звісно..я б здивувалася, якби Керолайн нічого не помітила і навіть не заікнулася про це.- тепер вже Стефан обіймав мене. Яка я була щаслива бачити їх, ці емоції не передати.
С: Радий тебе бачити, сестричко!
Т/і: Я теж!- я прям розплилася в тих обіймах. Нарешті знову тут, в нормальному для мене житті.
Д: Тихо..
Т/і: Що таке?- різко мене перенесли до вікна. Стефан був насторожений, Деймон теж. Я почула, що в кабінет хтось зайшов, це була жінка вона балакала по телефону, а через декілька секунд поклала слухавку. Попрямувала в нашу сторону, не пройшло і декількох секунд, як я вже була на дворі.
Т/і: Хоч попереджайте.
Д: Поки ми попередимо, то нас вже знайдуть.
С: Ходімо в авто.- ми сіли і поїхали.
Д: Це ж батько Клаус?
Т/і: Ні, Тайлер.
Д: Що подобається знущатися?
Т/і: Деймон ти такі питання задаєш от чесно. Звісно Клаус.
С: Як ти збираєшся розповісти йому?
Т/і: Не знаю, якось розповім..
Д: Якщо відмовиться чи розіб'є тобі серце, знай кілки в шухляді аж блищать від очікування того самого моменту.
Т/і: Знаю, зна..Стоп ви, що в мене кілки вкрали? Свої ви всі обміняли, тільки в мене були запасні. Жах..як так можна..
С: Вони нам більше знадобляться чим тобі.
Правда ж Деймон?
Д: Так, так. Стефан істину каже.