Першородний друг чи щось більше ?..

24 частина

К: Ні.- я на секунду замовкла, а потім промовила.
Т/і: Клаус благаю я не можу втратити його він мій брат..- промовила я благаючим голосом в мене наверталися сльози на очах, але я швидко змусила себе перестати плакати.
Т/і: Він не заслуговує такого кінця..
К: Останнім часом вони обоє наробили дуже багато шкоди. Я не збираюся їм допомагати!
Т/і: Будь ласка Клаус, проси в мене що хочеш, що завгодно.. Тільки дай мені кров.. Прошу..- він промовчав.
Т/і: Я зроблю все, що захочеш, тільки дай мені те що мені потрібно.- він помовчав, ще декілька хвилин, а потім промовив..
К: Добре.. Як ти дивишся на 10-річну беззаперечну службу.
Т/і: Ти хочеш щоб я служила тобі 10 років в обмін на кров?
К: Саме так при цьому ти нікуди не можеш виїхати сама за цей час.
Т/і: Це твої умови?
К: Так.
Т/і: Я згодна.
К: Чудово, в такому разі твоя служба починається з цієї ж миті. Сьогодні ми їдемо з міста.- я зняла заклинання.
Т/і: А кров?
К: Катерина підійди будь ласка.- Кетрін так і зробила. Клаус взяв пляшечку надкусив руку і з неї пішла кров, вона почала капати в пляшечку. Коли вже достатньо накапало він закрив її і підійшов до Кетрін.
К: Зроби ласку і віднеси це Деймону
Т/і: Стій. Вона його ж не віднесе! Я його віднесу.
К: По умовах нашого договору ти не можеш. Тим паче ти можеш втекти.
Т/і: А ти хочеш сказати, що Кетрін не втече?- я хотіла показати на неї, але її вже не було.
Т/і: Ось тобі приклад. Якщо не довіряєш мені то підеш зі мною.
К: Чого б це?
Т/і: На це є три причини. Перша Деймон. Друга потрібно зібрати мої речі. Третя якщо ти хочеш щоб мене ніхто не шукав, а потім не намагалася забрати, то потрібно буде стерти пам'ять, а наскільки я знаю в тебе є така можливість. Вважаю питань до мене більше немає, тоді пішли. Ще щось хочеш сказати?- він щось хотів сказати, але я випередила його і промовила.
Т/і: Ну раз не хочеш, чудово.- ми вийшли.
Я написала Стефану, що ми йдемо і він мені на це відповів "добре".
Т/і: Слухай.- він повернув голову і подивився на мене.
Т/і: Як будеш стирати моменти всели Стефану, що коли я зв'язувалася з мертвими вони мені нічого не відповіли і ми домовилися, що я піду шукати інший вихід і прийду через 40 хв, але я так і не прийшла, а це означало що я втекла. А після того як ти це скажеш всели їм, що Стефан знайшов вихід сам після того як дізнався, що я втекла.- він кивнув.
Т/і: Дякую.- через деякий час ми прийшли і пройшли в будинок. Деймон був в своїй кімнаті лежав в ліжку накритий покривалом у нього був напів мертвий вигляд весь мокрий, блідий і в'ялий.
Т/і: Боже...- я швидко підійшла до нього і сіла поряд, підняла його голову і відкрила пляшечку.
Т/і: Пий - це допоможе..- він так і зробив я подивилася на його руку, його рана почала заживати, я і Стефан видихнули з полегшенням.
С: Так це все таки правда.. Як ти погодився?- він подивився на Клауса, я відповіла.
Т/і: Це вже немає значення.- я подивилася на Клауса він на в/ш(вампірській швидкості) схватив Стефана і почав вселяти те що я просила, Стефан хотів втекти, але Клаус був набагато сильніший.
Д: Т/і, Клаус..!- слабким голосом сказав Деймон, він хотів допомогти, але занадто був слабкий. Я почала гладити рукою по його голові і промовила.
Т/і: Тшшш я знаю, я знаю...Все буде добре..- він подивився на мене злим і приреченим поглядом. Злим тому що він возненавидів мене, а приреченим тому що він нічого не міг зробити з цим.
Д: Т/і ти! - хотів він щось сказати, але я його перебила.
Т/і: Вибач, так потрібно...Не хвилюйся я обіцяю все буде добре..- коли Клаус закінчив з Стефаном на останок він сказав йому заснути і Стефан так і зробив. А потім підійшов до Деймона і зробив все теж саме. Я посадила заснувшого Стефана на крісло і накрила покривалом. Коли все було зроблено я пішла в кімнату і зібрала всі речі, які були мені потрібні і спустилася вниз.
К: Готова?
Т/і: Так.- ми вийшли нас вже чекала його автівка, хтось з його прислуг підвіз.