Першородний друг чи щось більше ?..

38 частина

Д: Ти не пам'ятаєш?!- Деймону прийшло повідомлення на телефон від невідомого.
"Хочеш смерті Клаусу та іншим першородним, роби вигляд, що все добре."
Т/і: Ні, але пам'ять потім повернеться.
С: Чому ти пам'ять втратила?
Т/і: Так буває при воскресінні з мертвих.
С:...
Д: Так невеликий екскурс: я Деймон, це Стефан. Ти зовсім нічого не пам'ятаєш?
Т/і: Загалом є дещо пам'ятаю, не знаю чому тільки це згадала, але я точно пам'ятаю всі заклинання.
С: Класс..
Т/і: Ну як є... А є щось поїсти? Чи мені шукати якусь душу?
Д і С: Да є холодильник пішли покажу.- вони сказали це в один голос, а потім провели до нього.
Т/і: О дякую.- спочатку я взяла пакета 2 собі в руки, а потім подумала і доклала ще пакетів 9.
Т/і: Чого посміхаєшся?
Д: Бачу, що апетит в тебе не змінився.
Т/і: А кімната моя де?
Д і С: Пішли покажу.- знову сказали вони в один голос. Я посміхнулася.
Т/і: Ходімо, покажете мою кімнату.
С: Т/і в мене є питання до тебе.
Т/і: Що?
С: Ти така спокійна, ти ж нас не пам'ятаєш. По твоїй реакції на нас і не скажеш, що ти нас не пам'ятаєш. Чому адже ти бачиш нас уперше?
Т/і: Знаєш ти правий я вас не пам'ятаю і уперше бачу, але в мене таке почуття що я в безпеці і вам можна довіряти.
С: Зрозуміло. Ось твоя кімната.
Ще щось потрібно?
Т/і: Мабуть ні.
Д: Якщо що то ми знизу.
Т/і: Добре.- вони пішли.
Т/і: Цікавенька в мене кімната.- я відкрила свою вечерю і почала їсти. А після я почала працювати над отрутою.
*Через годину*
Т/і: На диво все чудово виходить, треба буде потім перевірити знову його склад.- я почула стукіт в двері.
Д: Можна?
Т/і: Звісно.
Д: Що робиш?
Т/і: Отруту..
Д: Для чого?
Т/і: Для того щоб вбити Клауса та інших першородних.- Деймон був в шоці.
Д: Клауса і першородних?!
Т/і: Все вірно я створю отруту, яка зможе вбити їх.
Д: Чудово..А як ти збираєшся зробити цю отруту?
Т/і: Не знаю чи минула я розповідала але я створила заклинання, яке може перетворити мене на кішку, а в кігтях відтворюється отрута. Я зміню складову тієї отрути, щоб вона могла вбити першородного. Для цього я взяла кров у Фінна на аналіз. За допомогою її я зможу створити отруту.
Д: Угу. А хто такий Фінн?
Т/і: Теж з першородних.
Д: Зрозуміло.- Деймон вже збирався йти як я промовила.
Т/і: А ти щось хотів?
Д: Ні.
Т/і: Ну добре.- він пішов.
* 05:00 подивилася я на годинник. З отрутою я ще не закінчила і мої очі потихеньку закриваються, але це діло потрібно закінчити інакше я не встигну. Бо декілька годин назад мені прийшло запрошення від Естер на бал, який відбудеться сьогодні ввечері, а в мене немає ні наряду, ні отрути нічого. Ну як Естер відправила мені сукню і вона мені сподобалася, але не підійшла по розмірам. Тому все потрібно зробити швидко.
Знизу я почула як Деймон зі Стефаном сваряться пошепки вирішила підслухати. А потім я почула як Деймон відкрив кран з водою і було дуже тяжко почути щось.
Промовивши заклинання, яке зробило мене невидимою я почала спускатися по сходах вниз до зали. З кожним кроком я чула все чіткіше їхню розмову. Через декілька секунд я стояла перед ними і слухала їхні спори.
Д: Стефан вона нічого не пам'ятає тебе це не хвилює?!
С: Я помітив, що вона нічого не пам'ятає!
Д: Вона нікого не пам'ятає, я був в шоці коли вона сказала, що готує отруту для Клауса та інших першородних. Це ж не вона. Я звісно буду дуже радий якщо вона вб'є Майклсонів, але це не вона.
С: Або вона тільки їй заплутали розум.
Д: У нас Бонні декілька разів помирала, але коли возкресала, ще ніколи не втрачала пам'ять.
С: Що ж їй тоді зробила Естер?
Д: Треба буде спитати в Бонні, можливо вона знає, принаймні я на це сподіваюся.
С: Розмова затягується скоро вона прокинеться і зможе щось запідозрити.
Д: Гаразд, розходимося.- я швидко пішла в кімнату і була в шоці.
* Зосередитися на заклинанні я ніяк не змогла і через півгодини пішла в душ, щоб впорядкувати думки і просто помитися. В мене з голови ніяк не виходила розмова Деймона і Стефана. Після душу я пішла в кімнату і знову сіла за отруту, але в мене були великі сумніви щодо того чи варто робити її. *
* Через декілька годин я зібралася до Естер взяла з собою пляшечку отрути, недоробленої отрути і сукню.
Вже в неї *
Т/і: Привіт
Е: Привіт тобі прийшло запрошення?
Т/і: Так і ось, сукня.. По розмірам не підійшла. Я думаю, що встигну знайти нову.
Е: Зрозуміло, ну добре.- вона забрала сукню.
Т/і: А і я зробила отруту. Вона в мене створена в два етапи. Перший створення самої суміші. Трошки з ДНК погралася, зробила так щоб воно могло діяти як отрута на першородних ну і звичайного вампіра теж візьме. А другий етап закріплюється магією. Створюю заклинання щоб діяло.
Е: Чудово. Ти молодець.
Т/і: Але цієї маленької пляшечки вистачить тільки одному з них. Я можу зробити копії, але зрозуміла, що в цьому потреби поки що немає.
Е: Поки так, тоді йди по своїх справах. Дякую за допомогу.- я кивнула та пішла шукати сукню. Я йшла до магазину. В один момент переді мною з'явився невідомий чоловік з блакитними очима та русявим волоссям, він був гарним і на його обличчі виднівся водночас і шок, і радість. В мене було відчуття те що ми гарні знайомі і йому можна довіряти, і було ще якесь відчуття, але я так і не зрозуміла, що це було.
К: Т/і?- він здивовано подивився на мене.
Т/і: Тааак.- протяжно промовила я не розуміючи хто переді мною стоїть.
Т/і: А ви хто?- він ще шокованіше подивився на мене.
К: Ти не пам'ятаєш мене?!
Т/і: Не пам'ятаю.. Так хто ви?
К: Клаус.. Майклсон.- тепер в шоці була я вбивця моїх братів стояв прямо переді мною. Я розгубилася і промовила.
Т/і: Вибачте мені час йти.- і я швидко пішла від нього.
* Через декілька хвилин прийшла в перший магазин нічого не знайшла всі сукні були якісь не такі, а потім пішла в інший магазин. *
Т/і: Ось це гарне. А можна під мій розмір.- попросила я.
?: Вибачте, але це останнє. Можете вибрати іншу сукню я вам можу допомогти.
Т/і: Та ні дякую.- я пішла з магазину.
Т/і: Єдина сукня, яка сподобалася і не підійшла.
* Я пройшлася ще по декількох магазинах і нічого не знайшла, а потім пішла додому. *
Т/і: Класс, до балу залишилося декілька годин в мене нічого немає і я не готова, прийдеться щось шукати з свого гардеробу.
* Я підійшла до дому і при вході побачила коробку і листа. *
Т/і: Естер знову сукню відправила, а навіщо тоді лист?- я взяла їх в руки, а потім почула як в залі сперечалися. Я зайшла в дім та промовила.
Т/і: Про що пліткуєте?
С: Єлені дали запрошення на бал першородних. Бал в честь воз'єднання сім'ї Майклсонів.
Т/і: Хто така Єлена?
С: Моя кохана.
Т/і: А, зрозуміло.- перед собою я побачила дівчину з карими очима худим тілом та чорнявим волоссям.
Т/і: Непоганий вибір Стефан. Я Т/і.
Є: Я знаю ми були знайомі.
Т/і: А, ну добре. Так, а в чому проблема?
Д: Єлену запросили на бал, це трішки насторожує нас. Естер хоче поговорити з нею.
Т/і: Цікаво мені вона нічого про це не говорила, в будь-якому випадку хай йде я теж запрошення отримала. А ви що ні?- по їх обличчях я зрозуміла, що їх не запрошували. Трішки посміялася.
Т/і: Я бачу вас внесли в чорний список Майклсонів.
Д: Ми всеодно йдемо. А ти чому не сказала, що тебе запросили?
Т/і: Навіщо?
Д: Як мінімум щоб ми знали.
Т/і: Цікаво. Ви тепер мої мамаші? Тепер мені вам все звітувати?
В будь-якому випадку тепер знаєте, а тепер з вашого дозволу я піду збиратися.- насмішливо промовила я.
Д: Та йди вже.- я пішла в кімнату.
* Відкрила коробку, а там була нова сукня. *
Т/і: Ого, вона шикарна головне, щоб підійшла.- я приміряла її і вона підійшла, а на мені виглядала чудово.

Т/і: Ну цього разу Естер вгадала тільки навіщо лист? Зараз подивимось..- я відкрила листа.
" Запрошення на бал Майклсонів "- було написано на передньому плані листа, перевернувши я побачила.
" Маю намір побачити тебе знову..
- Клаус. "
Т/і: Цікаво..Дуже цікаво..- я подивилася на годинник.
Т/і: Чорт залишилася година.- я поспішила в ванну. А через 20 хв я вже стояла перед зеркалом підбираючи прикраси до свого образу. Вибрала туфлі.

Накрутила волосся.

Нафарбувалася, зібрала сумку і спустилася вниз.
С: Т/і ти виглядаєш приголомшливо!- сказав Стефан.
Д: Повністю згоден.- я посміхнулася.
Т/і: Дякую. Ми пішки чи на авто?
Д: На авто. Ходімо.