Першородний друг чи щось більше ?..

43 частина

* Через місяць. І так, якщо коротко за цей місяць нічого особливого не сталося окрім того, що Аларік став вампіром.. можна вважати, що першородним вампіром. Естер ніяк не могла вгамуватися і тому вселилася в тіло відьми та обернула Аларіка в першородного вампіра. У нас с Клаусом все не зрозуміло після того моменту ми особливо не пересікалися. Принаймні я точно намагалася його уникати. Все сталося якось занадто швидко і мене це трохи бентежить, а може й не трохи, а сильно. Впринципі більше немає, що розказати. *
* Нинішній день, я в себе вдома. *
Т/і: Деймон і мені налий.- Деймон взяв стакан налив бурбону та протягнув мені стакан.
Д: Ось.
Т/і: Дякую.
Д: Ти маєш якийсь поступ?
Т/і: Поки ні. Все що я можу зробити це забрати з нього сили та тоді він помре. Проблема в тому що не існує не вмираючих істот завжди є лазівка та я не знаю її. Я передивилася всі заклинання
Естер, такого яке вона використала на Аларіка в її гримуарі не було.
Д: А звідки в тебе..? А хоча чого я питаю. Моя відповідь Клаус.
Т/і: Слухай..можеш бубніти як старий дід скільки з хочеш та це нічого не змінить.- Деймон зробив невдоволене лице.
Д: Що ти в ньому знайшла? Це просто 1000-річний гібрид, який кохає тільки себе та своїх гібридів.
Т/і: Серйозно?Добре...тоді в мене є до тебе зустрічне питання. А що ти знайшов в Єлені? Це просто нещасне дівчисько з купою травм та проблем. Зате з тілом та лицем Кетрін.- Деймон розлютився.
Т/і: Коротше кажучи, щоб не продовжувати цю безглузду розмову я забираю це з собою (я взяла пляшку з бурбоном) і йду в кімнату.
Д: Еее
Т/і: Візьмеш собі іншу.-я пішла в кімнату.
До мене зайшов Стефан.
С: Як проходять твої справи щось знайшла?
Т/і: Ні, єдине я можу просто забрати магію Аларіка та тоді він помре.
С: Зрозуміло, Бонні теж нічого не знайшла.
Т/і: Я дуже сумніваюся, що знайдеться заклинання, яке зможе його знову повернути в людину. Це необоротний процес. Звісно я постараюся знайти заклинання, але якщо в цих 5 гримуарах його не буде то можете оплакувати його, бо в такому разі я його вб'ю.
С:..Добре, дякую. Мені час.- і він пішов.
* Через 4 години. Я не знайшла жодного заклинання, яке змогло б обернути Аларіка людиною, проте знайшла заклинання, яке може висушити вампіра та зупинити сердце і потім він би просто лежав типу мертвим і нічого не міг зробити. Але мінус в тому, що це чорна магія. Я спустилася вниз за ще одною пляшкою бурбону як почула що хтось залітає до будинку.*
?: Стефан!!! Деймон!!! Т/і!!!- я з'явилася та побачила перед собою Керолайн. Вид в неї був не дуже вся заплакана, залякана та з речами в крові.
Т/і: Що сталося??? Деймон з Стефаном пішли по справах.
Кер: Добре, що хоч ти тут. Аларік в школі він взяв Єлену і мене в наручники, я змогла втекти. Його не бере той кілок, що створила Естер для вбивства інших першородних. Ми з Ребеккою спробували його вбити та кілок просто вислизнув з його серця. Ребекка втекла, а мене піймали, а після Аларік пригрозив Єлені, що вб'є мене. Зараз він вийти на двір не може, бо в нього немає денного кільця та вночі..
Т/і: Зрозуміло.- я швидко сходила за телефоном та набрала Деймона, поза зоною. Після Стефана він взяв слухавку та його було дуже погано чути в нього щось відбувалося.
С: Т/і зараз не можу пізніше наберу.- і скинув слухавку.
Т/і: Дідько!- мені подзвонили, я взяла слухавку.
Т/і: Кого за честь маю слухати?
?: Шкода, що минулий я не познайомився з тобою, можливо він би ще тоді тебе вбив.
Хоча він заслабкий для такого..
Т/і: Аларік..- Керолайн здригнулася.
Т/і: Чого дзвониш справ мало?
А: Вистачає.. Але є ще одна..
Т/і: Зовсім не цікавить.
Є: Т/і тікай!!!- почула я через слухавку. Та не встигши і кроку зробити як мені згорнули шию.
* Через деякий час. Я прокидаюся, все тіло болить, я сиджу за партою причепленою до кайданів, руки прибиті олівцями. Тіло обмотане нитками просоченими вербеною, ноги прив'язали до стільця теж тими нитками. Поряд зі мною сидить Керолайн так само прив'язана до стільця і Єлена поряд з нами. Я зрозуміла, що мене конкретно обдурили. *
Т/і: О це шкільний вайб. Час з цим закінчувати..
Incendia..- промовила я та заклинання не подіяло я була в шоці.
А: Що? Не діє?- Тут я звернула увагу на кайдани.
Т/і: Ну звісно Естер тебе і цим забезпечила. Дала тобі все аби ти тільки зробив брудну роботу, вона ж не може..
А: Вона намагалася припинити вбивства людей і вона це зробила б якби ти не вбила її.
Т/і: І правильно зробила, що вбила її.
А: Не хвилюйся її місію закінчу я. Я вб'ю Клауса, а після доберусь до інших його гнилих братів та сестер.
Т/і: Хах, Естер теж так казала поки не вмерла.
А: Ну що ж розташовуйся на новому місці думаю ти тут довго пробудеш.
Т/і: Менше думай.
А: Хоча ні Клаус вже переглянув фото. Перевіримо теорію Естер.
Т/і: Як тільки я ВИБЕРУСЬ звідси я знищу тебе. А потім змушу твій дух збирати свій прах.
Є: Що за теорія Естер?
Т/і:..
А: Що не скажеш?
Є: Та скажіть вже.
А: Йдуть плітки, що великий і непереможний гібрид Клаус Майклсон закоханий і вгадай в кого.
Є:..
* Ми сиділи мовчки я шукала спосіб щоб вибратись з цих клятих кайданів, але варіантів поки не було. Якби я не була прив'язана то я б розірвала їх. *
Кер: Вибач..- тихо промовила Керолайн.
Я не звернула на це уваги та продовжила вести пошуки свого спасіння. Через хвилин 30 в мене з'явилася ідея. І вона йшла до того, що я можу забрати магію з кайданів. Поскільки здатність висмоктувати та віддавати магію з предметів та істот не відноситься до заклинань і загалом на це не використовується магія то це означає, що воно ніяк не блокується, якщо магія яку я висмоктую заблокується, то здібність висмоктувати магію ніяк не заблокується.
Але залишається проблема в тому, що мої руки прибиті олівцями до столу і я не можу поворухнути ними, бо неймовірно боляче. Коротше кажучи я ще декілька хвилин посиділа, а потім з'явилася ідея поцілувати кайдани. Що що, а з кайданами я ще не цілувалася😅. Ну що ж перевіримо.
Я подала знак Єлені, що потрібно відволікти Аларіка. Поки вона почала його відволікати я обережно почала втілювати свій план у дійсність. І він справді спрацював, що дуже радувало мене.
Коли я витягнула магію з кайданів вони зламалися та постарішали на вигляд, вони тяжко впали на стіл. Аларік це почув і швидко піднявся з місця і був вже переді мною, я тим часом встигла промовити заклинання і з мене впали усі нитки, а на рахунок рук я просто швидко їх висмикнула прокричавши від болю.
Аларік нападав на мене та я швидко відкинула його в стіну та силою думки змусила повиснути в повітрі прилягаючи спиною до стіни.
Т/і: Дівчата тікайте.- я промовила заклинання і нитки злетіли з тіла Керолайн, а потім подумки зняла олівці з рук Керолайн.
Кер: Дякую
Є: Дякую
Т/і:..Ідіть швидше. Керолайн забирайтеся звідси і пошвидше.- Керолайн кивнула взяла Єлену і в наступну секунду їх не було в моєму полі зору. Я повернулася до Аларіка, він дивився на мене і всім своїм поглядом показував, що хоче знищити мене. Я тільки усміхнулася. Після опустила його на стілець та змусила не рухатися.
Т/і: Де там твоя заначка вербени?
А все, знайшла.- я набрала декілька шприців вербени та вколола Аларіку він послаб та не подавав вигляду. Після поставила поряд з ним стілець та почала забирати магію з Аларіка в нього її було дуже багато. Пройшло 5 хвилин.
Я продовжувала забирати з нього магію.
Т/і: Я ж казала, що знищу тебе. Я обіцянки тримаю.- він тільки кинув дуже злий погляд. Пройшло ще декілька хвилин він виглядав дуже погано. Тут прийшов Клаус, Деймон і Стефан, побачили цю картину.
К: Ти як?
Т/і: Добре.
С: Нам Єлена все розповіла.
Д: Ну ти молодець сестричко. І довго йому залишилося?
Т/і: Декілька хвилин.- я продовжувала не знаю як, але магія спала і відчувши це Аларік прибив мене до стіни та встромив свою руку мені до серця взявшись за нього. Я вскрикнула, а після почала кашляти. А він прокричав.
А: Всі відійшли інакше я вирву їй серце.- спочатку всі вагалися, але потім відійшли. Я відчула, що з кожною секундою він все міцніше і міцніше стискає моє серце. Я зрозуміла, що він вже збирається висмикнути моє серце та тут прибігає Єлена з ножем, вид в неї дуже поганий таке відчуття, що вона декілька днів не їла і не спала.
Є: Відпусти її інакше я вб'ю себе!- Єлена поставила ніж поряд з горлом. У відповідь Аларік лише пирхнув, але в його обличчі визирав страх хоча він його намагався замаскувати за маскою байдужості і тут я все зрозуміла.
С: Єлена, що ти робиш?!!
Д: Випусти ніж з рук, негайно!
Є: Естер не просто так використовувала мою кров для заклинання. Ми з тобою зв'язані чи не так? В тебе лише одне життя, щоб вбити Клауса та очистити світ від вампірів та гібридів, а коли прийде час ти помреш. Тоді коли помру я. Повторюю ще раз відпусти її!!!- погрожуючим голосом сказала Єлена.
А: Вибач Єлена та я тобі не вірю.. В тебе кишка тонка.
Є: Справді?- вона почала робити надріз на шиї.
А: Стій!- вона продовжувала.
А: Добре я відпущу її, зупинись!- Єлена зупинилася. Аларік недовго думаючи відпустив мене та втік. А я впала на підлогу та відкашлялася.