Першородний друг чи щось більше ?..

9 частина

Над Стефаном повисла фігура і то була...Чорт побери Лексі, вона прошипіла на Стефана, а потім посміхнулася.
С: Лексі?!
Л: Власне я.- вони встали і Лексі обійняла його.
С: Що ти тут робиш?
Л: Як же я могла забути про твій день народження. Не кожен рік виповнюється 163. З днем народження!- потім вона відійшла і вже обійматися пішла я.
Т/і: З днем народження, а і секунду.- я збігала за подарунком і з'явилася перед Стефаном.
Т/і: Ось бери, мій подарунок, ніколи не знімай.
С: Що це?
Т/і: Скажімо так, твій туз у рукаві. Потім зрозумієш.- він надів його.
С: Дякую.
Л: Якісь відьомські штучки.
Т/і: Не знаю, не знаю. Можливо.- я пішла. Всеодно нічого мені там робити. Пішла в комору і взяла декілька пляшечок бурбону, відкрила і почала пити іду в кімнату і мимо проходжу через залу, там стояли Стефан і Деймон розмовляючи.
Д: З днем народження брате.. Мій подарунок такий: я 2 неділі сиджу на твоїй дієті.- вони обійнялися.
☁️Т/і: Ого о це він розігнався☁️
Т/і: За тебе Стефан.- я зробила ковток.
Л: Дай і мені.- я дала їй бутля.
Л: Дякую.
Т/і: угу..-пішла в кімнату.
Пов Лексі.
Я пішла митися, а потім загорнулася в рушник і пішла фарбуватися, Стефан розповідати про свою нову дівчину.
Л: Вона гарна?
С: Так.
Л: Я сподіваюся вона не як минула стерва Кетрін.
С: Ні, вона її повна протилежність.
Л: У вас вже був с#кс?
С: Ні
Л: Чому, ти б її так приголомшив би своїм вампірським с#кс#м, що вона вже давно була б твоя.
С: Хай вона сама вирішує, не хочу її змушувати.
Л: Такий гарний хлопчик, діло твоє.
Л: Куди підем ввечері треба все ж таки відсвяткувати твоє день народження.- до нас зайшов Деймон.
Д: Так про, що розмовляєте?
С: А тобі навіщо знати?
Д: Як грубо, не важливо, я прийшов розповісти, що Керолайн влаштовує вечірку сьогодні ввечері у барі. Можете відсвяткувати там.
С: Ні.
Л: Чому непогана ідея.
Д: Я піду, а ви думайте.
С: Лексі це якось дивно ввечері і це Деймон він щось задумав.
Л: А коли ж іще проводять вечірки. І, що ж тепер сидіти вдома, бо на відміну від деяких я не маю зачарованого кільця, яке допомагає згоріти на сонці. І до того ж, що може статися коли на вечірці буде багато людей?
С: Не знаю, але Деймон точно щось задумав. І сходи до Т/і може вона тобі зробить.- Стефан взяв рушник і пішов в душ. Я пішла до Т/і. Постукала в двері.
Л: Можна?
Т/і: Так.- вона в той час пила кров з пакету.
Т/і: Будеш.- Т/і запропонувала мені пакет з кров'ю лежачий поруч.
Л: Ні в мене своє є.- а поряд я побачила пакетів 7 випитих.
Л: Ого мені стільки на неділю може вистачити.- я посміялася.
Т/і: Постійно голодна поки можу контролювати контролюю.
Л: Похвально.
Т/і: Дякую. Ти щось хотіла?
Л: Так ти можеш будь ласка зробити заклинання, яке захищає від світла.
Т/і: Так, звісно. Тобі у, що браслет, кулон, кільце.- я сяяла від радості нарешті побачу світ вдень.
Л: Давай в браслета.
Т/і: Вибирай чи в тебе є свій- я їй дістала стопку з браслетами.
Л: В свій.
Т/і: Добре, давай.- я зняла з руки браслет і віддала браслет моєму щастю не було меж. Т/і поклала браслета на світло і почала говорити заклинання він піднявся в повітря, а потім опустився.
Т/і: Все
Л: Все?!
Т/і: Так.- я одягнула браслета, а Т/і тим часом підійшла до штори і різко здвинула її.
Л: Ні!!!Я перелякалася.- вона засміялася.
Т/і: Вибач, перевірити ж якось потрібно.
Л: Дякую.- я налетіла на неї.
Т/і: Звертайся.
Л: Ти ідеш на вечірку Керолайн?
Т/і: Так. А ви?
Л: Стефан не знає.
Т/і: Зрозуміло.
Л: Я тоді мабуть піду.
Т/і: Іди.
Л: Ще раз дякую.- я пішла.
Я світилася від радості і дивилася на браслет. А потім вийшла на світло і дивилася у вікно було так радісно знову бачити день без всяких обмежень. Через декілька хвилин в двері постукали, а потім зайшла дівчина.
?: Стефан?
?: Стефан ти вдома?- я прийшла до неї і м'яко кажучи була в шоці вона лице в лице як Кетрін.
Л: Ааа..ееееммм..Привіт. А ти?
?: Єлена, а де Стефан.- вона посумнішала в обличчі.
Л: В душі, хочеш можеш почекати він скоро вийде.
Є: Та ні я краще піду..
Л: Точно він не довго?
Є: Точно, бувай.- вона пішла. Я побігла до кімнати Стефана. Він вже був там.
Л: Поясни мені будь ласка якого дідька зайшла дівчина, яка лице в лице як Кетрін. Кажеш забув Кетрін по твоїх нових дівчинах не скажеш!!!- я кинула йому фотографію Кетрін 1864, яку знайшла у нього йому на стіл.
Л: Я чекаю пояснень.
С: Ти, що зустрілася з Єленою, що вона тут робила.
Л: Не тікай від питання.
С: Ти заспокойся і сядь.
Л: Ну ну сіла, де пояснення?
С: Вони зовсім різні.
Л: А по обличчю не скажеш!
С: По характеру вона мила, дружелюбна, співчутлива, гарна, розумна, скромна,- я перебила його
Л: Кетрін теж була такою це не докази. Чекаю щось суттєвіше.
С: Повірь вона не Кетрін, я слідкував за нею декілька років, вона протилежність їй. Єлена чарівна, мріюча людина.
Л: І ти хочеш сказати, що вона не озлоблена стерва.
С: Так.
Л: Можливо я тобі повірила, але мені потрібно запевнитись. Підемо сьогодні на вечірку?
С: Якщо ти так хочеш тоді так..
Л: Доречі в мене є тепер денний браслет.- я показала руку Стефану і посміхалася.
Л: Це так круто.- я раділа.
С: Тоді ходімо.
Л: Зараз піду перевдягнуся.- я пішла.
Пов Лексі закінчений.
Пов Т/і
* Я сиділа в кімнаті і як Стефан прошепотів "Дякую" я відповіла *
Т/і: Нема за що.- вони пішли з будинку.
* Вечір я вже в барі Стефан, Деймон і Лексі теж. Сіла за барний стілець. Стефан і Лексі грали в більярд і нарешті Стефан був щасливий.
Т/і: Мені 2 стакани бурбону
О: Дівчинко, а 18 тобі є? Покажи паспорт.- я подивилася йому у вічі і промовила.
Т/і: Мені здається він вам не потрібен.
О: Так.
Т/і: І бурбон за рахунок закладу.
О: Ось ваш бурбон, за рахунок закладу.- я посміхнулася.
Т/і: Дякую це так мило з вашого боку.- я забрала їх і пішла.
Т/і: Це тобі.- я підійшла до Деймона.
Д: Угу.- я дивилася на Стефана.
Т/і: Здається Стефан щасливий. Я рада за нього.
Д: Так щось новеньке Стефан вміє посміхатись.
Т/і: То не знущайся з нього і я думаю ти будеш здивований.- він закотив очі.
Т/і: Мені цікаво..
Д: Що?- я поклала свою руку йому на плече і примружила очі.
Т/і: Ти ж нічого не задумав. Бо знаєш якось дивно Керолайн запрошує на вечірку, а запрошення я чую від тебе.
Д: Ні.
Т/і: Ну дивись мені.☁️Він точно щось задумав, але краще нічого не говорит. Поки що...☁️
Д: За Стефана.- він підняв склянку. Я стукнулась з ним.
Т/і: За Стефана.☁️ Тепер після слів Деймона я була впевнена, що він щось вигадав і це щось точно не самі найкращі побажання для Стефана☁️- але годі з цим я з ним ще трішки погомоніла і пішла до барної стійки.
Т/і: 3 шоти.
О: Добре.- я подивилась на Стефана, Лексі підійшла до мене, а тим часом до бару зайшла Єлена, яка потім підійшла до Стефана.
Т/і: Знаєте давайте 4 шоти.
О: Гаразд.
Л: Ціль набухатися?
Т/і: Загалом вас хотіла пригостити
Л: Тоді вибач.- я дивилася на Єлену.
Л: Вони гарна пара.
Т/і: Можливо, я не впевнена. Вона її копія і знаєш важко побачити щось гарне в людині знаючи минули людину з таким самим обличчям.
Л: Розумію, сама не вірю в те, що Стефан закохався в дівчину, яка копія в копію має лице як в його колишньої. Але він щасливий з нею і це головне.
О: Ваше замовлення.
Т/і: Так, давно він не посміхався. Пригощайся. - я протянула їй шот.
Л: Дякую.- вона посміхнулася.
Л: Тоді за Стефана, щоб він був завжди щасливий і усміхнений як зараз з Єленою.
Т/і: Будьмо.- я стукнулася з нею.
Т/і: Ще 2 шота.
О: Добре..
Т/і: Ти класна, хоч ми з тобою пересікалися 2 рази у житті, але я бачу, що Стефан з тобою живий і щирий, і чесний, і короче кажучи багато чого гарного. Тому дякую, що допомогаєш йому.
О: Ваше замовлення.
* До на почала підходити я незрозуміла, що відбувається подивилася на Деймона він провів бровами, потім подивилася на Стефана він вже почав підходити, але йому заважали пройти. Лексі вкололи вербену і вона ослабла. Вони потягли її на вулицю. *
Т/і: Гей що ви робите?!- я хотіла піти за ними, але мене зупинив поліцейський.
П: Місс зупиніться, вона небезпечна людина.- я пішла назад до чорного ходу.
Єлена і Стефан за мною.
Т/і: Я к вони загалом могли визначити, що вона вампір?
С: Ніяк, хіба, що хтось міг..
Т/і: Деймон...
С: Дідько!- ми вийшли на вулицю. І спостерігали за ситуацією. Лексі вивели з бару 2 охоронця. Лексі набралася сил і відштовхнула їх. Потім зібралася нападати на шерифа Форбс, а та почала стріляти в неї, вона це витерпіла і з останнього подиху збиралася напасти, як з'явився Деймон і ввіткнув кола їй у груди вона зупинилася. Єлена збиралася бігти рятувати Лексі, але Стефан тримав її. У них обох пішли сльози.
Л: За що?- в неї на очах почали з'являтися сльози і вона дивилася Деймону прямо в очі.
Д: Це частина мого плану)- він ввіткнув кол глибше і прокрутив. Лексі впала замертво. У Єлени була істерика, а у Стефана сльози капали струмком.
Ш/Ф: Дякую за твою допомогу. Все місто перед тобою в боргу.
Д: Нема за, що Ліз. Звертайся.- вона кивнула.