Першородний друг чи щось більше ?..

69 частина

Т/і: Не хочеш прогулятися?

* І так..ми гуляли по парку, розмовляли
К: Сьогодні підемо чи завтра до них?
Т/і: Та я думаю сьогодні, ще не так пізно..
А коли твоїм розповімо?
К: Елайджа мав сьогодні повернутися в Новий Орлеан, тому думаю Ребекка надовго новину не втримає. А ось Кол..зателефонуєм, бо він далеко..
Т/і: А де він?
К: В Канаді
Т/і: А зрозуміло.- ми мовчали.
К: Ти головне в Деймона з Стефаном кілки забери перед тим як розповісти новину.
Т/і: Ну Стефан здається мені, що знає.. Я з ним розмовляла учора під кінець розмови він вів себе якось дивно.. Думаю він знає
А ось Деймон.. Тебе він точно вб'є
Ще буде мені декілька днів нудити чи ти мене не гіпнотизував! Клянуся так і буде.- Клаус розсміявся.
Т/і: Всі ці роки він мовчав та зараз думаю Деймон не втримається.
К: Буде весело!
Т/і: То що заходим?
Заходим.- ми зайшли.
Т/і: Деймон, Стефан! Я приїхала.- вони вмить з'явилися перед мною. І одразу ж кинулися в обійми.
Д: Т/і і тииии.- він не дуже радим поглядом дивився на Клауса.
К: І тобі вітання..друже...
С: І коли ви приїхали?
Т/і: Сьогодні вдень та..були справи тож раніше прийти не змогли)
С: Ну я радий тебе бачити, сестричко)
Т/і: І я тебе))- Деймон все ще пильно дивився на Клауса.
Т/і: Пройдем все-таки в залу чи будем при вході стояти
С: А так давайте в залу. Т/і чаю? Ти голодна?
Т/і: Та ні я не голодна, та від чаю не відмовлюся.
С: Деймон пішли, відчепись ти вже від нього. Ходімо.- я пішла з Стефаном на кухню, а Клаус залишився в залі з Деймоном.
С: І як пройшли дні?
Т/і: Чудово, Стефан я не помилилася.
С: Це добре, чому так схудла?
Т/і: Та я сама не знаю спочатку все було добре, та потім різко почала знижуватися вага.
С: То може до лікаря
Т/і: Клаус теж це казав, та я думаю, що це точно не медична проблема. Я завтра в Бонні допомоги попрошу можливо вона щось знає.
С: Гаразд..
Т/і: Чому ти так спокійно відреагував на Клауса ти раніше його теж ненавидів..
С: Згадай нашу передостанню розмову. Перед тим як ти збиралася їхати.
* За вечір до від'їзду в Новий Орлеан *
* Шматочок розмови Стефана і Т/і
Т/і: Стефан я так боюся ти навіть не уявляєш. Я знаю Клауса 100 з копієчкою років він така людина, що може і забути, і кинути якщо потрібно. Я не боюся того, що він може зробити, я боюся, що він мене просто не визнає. А якщо я зробила помилку і він не моя людина... Та до цього я була впевнена, що точно не помилилася... Зараз я ні в чому не впевнена.- я розплакалася.
Т/і: Що як це була помилка і 100 років були просто нічим? Що мені робити? - Стефан обійняв мене.
С: Я думаю все буде добре, з часом все вирішиться.. Зараз тобі просто потрібно добре відпочити перед завтрашньою поїздкою. Добре? Тільки не плач.. Впевнений тебе він точно не забув і навіть сумує..
Т/і: Звідки тобі це знати? Він же нічого тобі не казав.
С: Просто гарне передчуття) Іди відпочинь.. гаразд?- я кивнула і пішла
Кінець*
Т/і: А ну..це пояснює.. Доречі мені цікаво, ти все-таки тоді розмовляв з Клаусом? Тільки чесно..
С: Так
Т/і: Що він казав?
С: Запитаєш це у нього..- я почула як з зали з'явився грюкіт.
Т/і: Мені ж не одній це почулося?
С: Боюся, що ні.- ми з'явилися там. Деймон стояв с кілком в руках в одній частині кімнати, Клаус стояв в іншій частині кімнати з шматком перил в руках.
С: Заспокойся.- Деймон лише кинув дуже злий пронизливий погляд.
Т/і: Перило.- я простягнула руку, він віддав мені його, а після я підійшла до Деймона.
Т/і: Кілок.- я простягнула руку.
Д: Я тобі не Клаус, щоб виконувати кожне бажання.- я вже була на межі.
Т/і: Кілок швидко!- я вже прикрикнула і кинула ще зліший погляд на Деймона. Він мовчав.
Т/і: Деймон якщо зараз..- я не встигла договорити, як він віддав кілок.
Т/і: Чудово.- прошипіла я.
С: Що трапилося?
Д: Знаєш що! Він(Деймон вказав на Клауса) зробив пропозицію Т/і і вгадай вона погодилася!
Т/і: Що справді?! Боже ось це новина! Звісно я погодилася! Скільки разів я тобі торочила, що люблю Клауса?! Давай порахуємо..Да більше мільйона разів!- прокричала я.
Т/і: Як ти не можеш зрозуміти я буду з ним хочеш ти цього чи ні! Я ж нічого не кажу, що ти з Єленою!- в кімнаті почало мигати світло і лампочки навколо шаталися зі сторони в сторону.
К: Дорогенька поїхали..
Т/і: Нііі, зачекай.
Д: Ооо, а Єлена тут до чого?!- я розсміялася.
Т/і: Справді??? Ти серйозно?! Окей, добре..
Ти кохав все своє життя Кетрін, а тут дізнався, що їй наплювати на тебе і з'явилася Єлена. І що ти зробив? Перейшов з старої копійки на нову. Бідна, нещасна, беззахисна Єлена. Постійно якась біда з нею, то вона кохає Стефана, то Деймона, то не знає, що вона хоче. То не хоче бути вампіром, а тепер кайфує від вампірського життя... Ти постійно бігаєш за нею, а вона щоб ти не робив, відштовхує тебе. І скажи тепер в чому різниця між мною і тобою? - в мене різко запаморочилося в голові, все якось стало мутно, в очах потемнішало, пішла кров з носа, все, що я встигла зробити так це витерти рукою кров, як знепритомніла.
* Через 20хв *
К: Що з нею?
Б: Я не знаю, вона точно казала, що це не медична проблема, бо як на мене це все-таки медична проблема. Хоча..
С: Що?
Б: Це звісно можливо дуже маячний варіант, та.. Можливо через те що сповільнила розвиток плоду дитини, то тепер процес розвитку хоче пришвидшитися за той рік, що минув і тепер він забирає в неї сили у декілька разів. Тому вона худне, тому вона швидко втомлюється і тому вона хоче більше відпочинку.
Д: Як цього позбутися повернути в нормальний стан вагітної жінки?
Б: Ніяк. Можна трохи полегшити стан, та для цього до неї має повернутися її магія.
К: Наскільки все погано?
Б: Дуже погано. Т/і буде дуже погано без магії. Зараз з нею все добре, та далі все буде погіршуватися. Я б на вашому місці давала більше відпочинку і не давала приводів для хвилювання, люті і усякого іншого.
* Наступного ранку *

P.s: Вибачте в чотири частини не вклалася думаю в наступній все допишу. Дякую, що читаєте мій фф. Всім на добраніч