Першородний друг чи щось більше ?..

42 частина

Я переодягалася в кімнаті, мені дали речі Ребекки і здалеку я почула слова Естер.
Ес: Гра скінчилася...- я дуже швидко натягнула на себе футболку та шорти і в наступну секунду була вже перед Естер.
Т/і: Зарано для кінця!- Естер кинула злий погляд на Фінна.
Ес: Ти мав прослідкувати за нею!!!- прошепотіла вона.
Ф: Слідкував.. поки вона не згорнула мені шию.
Т/і: Я не заважаю? Можете не шепотітися я все знаю.- Естер продовжила читати заклинання і вже закінчувала. В одну мить я протягнула руку вперед і бар'єр розірвався.
Ф: Мамо продовжуй, ти вже майже закінчила.- Фінн на в/ш почав наближатися до мене та я подивилася на нього і після він вже лежав на землі з згорнутою шиєю. А потім я наблизилася до Естер та вона відкинула мене в сторону. Цього разу я підняла її в повітря та змусила її задихатися.
Т/і: Останні слова?- в мене знову заболіла сильно голова і я взялася за неї, а потім промайнуло ще декілька спогадів.
Е: Що згадуєш? Мої останні слова такі: ти 2 рази намагалася протистояти мені, 3-го разу теж не буде.- я відчула, як в мене щось вкололи і швидко подивилася на плече, і побачила свій шприц з отрутою.
Е: Дякую за отруту, ти постаралася. Наскільки я знаю ця отрута подіє на тебе моментально і жити тобі не більше 3 хвилин.- я відчула як все тіло жахливо пече, бо кров всередині діяла як вербена і знищувала моє тіло. Я впала і закричала від жахливого болю. Шкіра вся була покрита кров'ю в очах картинка пливла. Естер тим часом продовжила заклинання.
☁️Т/і: Господи, як боляче!!! Клянусь, як тільки це закінчиться знищу всі дані про цю отруту!!! ☁️
К: МАМО!!! ЯК ТІЛЬКИ Я ВИБЕРУСЬ ЗВІДСИ Я ЗНИЩУ ТЕБЕ!!!- прокричав Клаус.
Е: Тобі теж не довго залишилося..всім вам.- через хвилину мені почало легшати і тому зібравшись з силами я на в/ш піднялася і вп'ялася в шию Естер попавши прямо в сонну артерію. Вона впала замертво на землю, а я промовила.
Т/і: Щасливого пекла, сучко!- і посміхнулася. Різко в мене пекельно заболіла голова і цього разу боліла вона набагато сильніше за всі інші рази. Троє Майклсонів впали на землю, а потім підійшли до мене.
Т/і: З ним самі вирішуйте, що будете робити.- я вирішила, що мені вже час йти.
К: Вже вирішили.- Клаус дістав з піджаку клинок та вткнув у серце Фінна.
Кол: Ніхто і не сумнівався.
Т/і: Мені час йти.- і я поспішила. Мене наздогнав Клаус та зупинив.
К: Куди ти спішиш? З тобою все в порядку? Як ти змогла обійти отруту?
Т/і: Слухай зі мною все впорядку і мені справді час йти на всі інші питання зможу відповісти завтра .- швидко відповіла я. Він вже збирався щось сказати та я перебила його.
Т/і: Вибач, але можеш відчепитися я чесно відповім на всі питання завтра. Дякую.- а потім швидко пішла до парковки там побачила таксі та почала підходити до нього та біль в голові став все сильнішим і сильнішим, в голові почали минати спогади і я втратила свідомість від болю.
* Наступний день. Я прокинулася в ліжку. Вже все пам'ятала і оглянувши кімнату я зрозуміла, що в кімнаті Клауса, а сам Клаус стояв біля вікна і спостерігав.
Т/і: Клаус? Що я тут роблю?
К: Т/і..ти прокинулася. Ти як?- я піднялася з ліжка. І швидко обійняла Клауса, а потім сказала.
Т/і: Я все згадала..- а потім віддалилася. По обличчю Клауса було видно, що він дуже радий.
Т/і: Що вчора сталося?
К: Після того як ти вбила Естер ти почала швидко йти..- я перебила його.
Т/і: Вибач, що перебиваю та я це пам'ятаю. Що сталося після того як я попросила тебе відчепитися та пішла?
К: Ти підходила до таксі, а потім втратила свідомість. Я забрав тебе.
Т/і: Зрозуміло..
К: Т/і я б хотів подякувати за порятунок.. Ти знову врятувала нашу сім'ю.. Дякую..- я дивилася йому в очі. Всі останні події та загалом минулі події змусили зрозуміти мене, що я кохаю його. Раніше я цього не помічала та втративши пам'ять, а потім знову повернувши я зрозуміла, що весь цей час сильно кохала його. І більше всього я не хотіла втрачати його. В очах промайнула іскра надії, що це взаємно, тому що я згадала всі моменти з ним. Це не може бути просто дружня поміч, принаймні я так сподіваюсь. Тому в наступну секунду я подивилася на уста Клауса та поцілувала його. Цей поцілунок тривав десь хвилину поки в нас не закінчилося повітря, а потім я промовила.
Т/і: Я дуже сильно кохаю тебе Ніклаусе Майклсон.- він посміхнувся та відповів.
К: Це взаємно Т/і Сальваторе.- а потім він поцілував мене з великою пристрастю, а я відповіла йому та занурилася руками в його волосся. Він цілував мене одночасно і грубо, і ніжно. Наш поцілунок переріс в щось більше і в один момент я була вже на столі куди мене всадив Клаус. Він ще з сильнішою пристрастю почав цілувати мене. Він почав цілувати мою шию і потихеньку переходив на ключиці. Я була зовсім не проти і теж цього дуже хотіла. Після я швидко розірвала футболку Клауса та відкинула її в сторону, Майклсон від цього широко посміхнувся, а я придвинулася ближче до нього. Він в свою чергу розірвав мою футболку і відкинув вже непотрібний шмат тканини в сторону. Я лягла на стіл і він почав розціловувати мій живіт залишаючи багряні плями. Я насолоджувалася цим.
Та в один момент в кімнату зайшла Ребекка.
Я і Клаус: Ребекка!!!
Р: Оуууу, нова парочка.
К: Геть звідси!- погрожуючим голосом сказав Клаус.
Р: Та я б з радістю та Т/і прийшли Сальваторе і розносять нам будинок, через те що думають, що ми щось зробили з тобою. Вони вже згорнули шию Елайджі, а Кол думаю довго церемонитися з ними не буде..- я тихо вилаялася собі під ніс та кинула невдоволений погляд. Клаус видно теж тихо проклинав їх.
Т/і: Нууу добре... В тебе є ще одна футболка?- вона подивилася на підлогу.
Р: Це що була моя футболка?!!!
Т/і: Мені немає, що вдягнути.
Р: Зараз.- роздратовано сказала Ребекка.
Р: Ось! іди вже і вгамуй їх! І з тебе нова футболка.
Т/і: Та добре.- я спустилася вниз і побачила як мої брати дуже сильно сваряться з Колом, що готові вже його заколоти.
С: Т/і..- всі замовчали.
С: Де ти була? З тобою все впорядку?- Деймон подивився на мене та посміхнувся, а потім згадав в якому я будинку знаходжусь і посмішка зникла з його обличчя.
Д: Все з нею впорядку.- Стефан запитливо подивився на Деймона, а він в свою чергу вказав на мою шию. І я зрозуміла, що там теж були сліди від Клауса і прикрила лице рукою.
Д: Коли додому прийдеш?
Т/і: Та мабуть вже зараз піду. Тільки сумочку заберу.
С: Ми чекаємо в авто.- я кивнула і пішла знову в кімнату.
Т/і: Клаус де моя сумочка?
К: На полиці. Так рано йдеш?
Т/і: Так, але думаю наступного разу продовжимо.- я поцілувала його і пішла.