Першородний друг чи щось більше ?..

47 частина

Т/і: Клаус?- обережно спитала я. Я завмерла і не могла поворухнутися, мені так хотілося почути ті слова..що це справді він. Я мовчала і міркувала. Що як це не він? Що як маразм заполонив мене і тепер в мене починається ввижатися Клаус всюди.
Т/і: Це справді ти?- спочатку він мовчав, а потім Тайлер сказав.
Т(К): Так.- в мене з'явилася посмішка на обличчі, я неймовірно була щаслива.
Т/і: Стоп, доведи. Перша зустріч?
Т(К): Штат Луїзіана.
Т/і: Конкретніше.
Т(К):
* Спогад, штат Луїзіана, 28 лютого 1902 рік *
К: Можна познайомитися з такою красунею?
Т/і: Ні.- чоловік подивився мені прямо у вічі і промовив.
К: Мені здається ви дуже хочете познайомитися.- я зрозуміла, що це вампір.
Т/і: Можливо та точно не з вами.- я збиралася йти та чоловік взяв за зап'ястя. Я приблизила лице і сказала йому на вухо.
Т/і: Слухайте сюди, якщо зараз не відпустите мою руку я вирву ваше серце.
К: Воу, це погроза? Ну спробуй.- я збиралася вже вирвати йому серце та він зупинив мою руку. Після я вирішила, що діла не буде тому вирвала серце подумки, він вмер і залишила я його в вбиральні в одній із кабінок. Я вийшла на вулицю на свіже повітря з стаканом бурбону і почала попивати його. Пройшло декілька хвилин.
?: Ти справді думала, що якщо втечеш і будеш переховуватися в барі ми тебе не знайдемо?
Т/і: Сподівалася.
?: Яка наївна і самовпевнена.
Т/і: Хах, ти теж. Не вважаєш не розумним рішенням прийти до 52-го єретика і пред'являти, що вона наївна і не обережна в плані вибору місцезнаходження?
?: А ти справді думаєш, що я одна?- в наступну секунду навколо мене з'явилося приблизно 100-150 відьом.
Т: Клас, найкращий подарунок на день народження.
?: Ну що ж здаєшся?
Т/і: Ага, розбіглася! Якщо в мене є шанс надерти відьмам зад, то я його не втрачу.
?: Твій вибір.
Через 15 хв.
?: А зараз, яка твоя відповідь?
Т/і: К-краще тут помру, а н-ніж знову повернуся туди.- сказала я.
?: Серйозно? Ти зараз загнана в кут і не зможеш впоратися з нами, в тебе навіть немає сил щоб щось нормально сказати. Здавайся!
Т/і: З..знаю та н-ні.- я почала промовляти заклинання і в мене з очей, вух та роту почала йти кров.
?: Що ти робиш?! Стій, зупинися!
Т/і: Ви дуже цього хотіли і я зроблю це за вас.- і продовжила казати заклинання. Я відчувала, що вже сили потроху покидають мене. Залишалося недовго.
☁️Т/і: Цікаво коли Стефан з Деймоном дізнаються про мою смерть і чи будуть вони сумувати за мною?☁️ Я лежала і казала заклинання. А потім побачила, як одна відьма впала замертво, тіло й голова були окремо, а потім так само впала і наступна відьма, і наступна.
К: Стільки відьом проти одної...якось несправедливо.- пізніше частина з тих відьом втекла, а інші вже лежали мертвими. Чоловік підійшов до мене і простягнув руку.
К: Клаус.- я була в шоці.
Т/і: Я-я ж тебе вбила.
К: Формально так та мене просто так не вб'єш.- я сиділа в шоці, а потім проігнорувавши допомогу Клауса, я тяжко піднялася на ноги обпершись об стіну.
Т/і: Дякую.
☁️Т/і: Хоч якийсь подарунок на день народження хоча це скоріше просто чудо☁️
Т/і: Incendia.- промовила я і мертві відьми загорілися.
К: Так ти відьма. І що ж ти натворила, що тепер ти їхня мішень?
Т/і: Це тебе не обходить. Мені час.
К: Можливо залишишся?..випий зі мною я все оплачую.- я декілька секунд подумала, а потім сказала.
Т/і: Ай всеодно нічим зайнятися, давай.- він посміхнувся.
Кінець *
Т(К): Тепер віриш?
Т/і: Це справді ти!!!- зрадівши, я в наступну секунду налетіла на Клауса.
Т/і: Знав би ти як я тебе рада бачити.
Т/і: Ти знаєш, що погано граєш роль?
Т(К): А від тебе спробуй щось приховати.
Т/і: Знаєш..
Т/і: Я значить сумую за тобою, а ти наволоч така був весь час в тілі Тайлера і нічого нікому не казав. Мені не сказав.- я почала бити Клауса по спині.
Т(К): Дорогенька!
Т/і: Ля, яке нахабне хоче однією фразою відкупитися. Така схема не пройде, однією фразою не відкупишся.
Т(К): З чого ти взяла, що тільки фразою? У мене є і інші методи.
Т/і: Ну ну, побачимо. То що зараз повернемо тебе в нормальне тіло чи в тебе є ще не завершені справи?
Т(К): Все залежить від того в якому тілі ти хочеш мене бачити.
Т/і: Хм..загалом наплювати на душу Тайлера і залишити тебе в цьому тілі - це дуже цікава пропозиція та краще бачити тебе в твоєму тілі..
* Через деякий час *
К: В своєму тілі набагато краще.
Т: Що відбувається?!! Що я тут роблю?!!- Тайлер побачив мене і вже збирався вкусити та Клаус зупинив його.
К: Стояти. Куди зібрався! Ти забудеш все, що тут відбувалося і негайно підеш додому.- Тайлер так і зробив.
Т/і: Дякую.
* Через тиждень. І так з Клаусом все налагодилося і ми навіть почали зустрічатися. Про це поки ніхто не знає та думаю Деймон здогадується куди я ходжу. Стефан навчає Єлену бути вампіром і вдома зараз він буває нууу дуже рідко. Після того випадку коли новий мер міста помер на його місце посіла Керол Локвуд і з'явився новий мисливець на вампірів.*
* 17 квітня *
* Я була у Клауса і лежала у ліжку. *
Т/і: Знаєш..це мабуть все що я хотіла останнім часом. Просто лежати у ліжку не замислюючись про інше.- я приблизилася до Клауса, щоб поцілувати його. Він дивився мені в очі та погладжував рукою моє волосся.
К: Мені теж цього не вистачало.- він приобійняв мене, а потім я продовжила цілувати його, спочатку шию, а потім потихеньку переходила до торсу. В мене задзвонив телефон, я подивилася і вимкнула телефон це був Деймон.
Т/і: Продовжимо..- буквально через хвилину задзвонив телефон Клауса.
Т/і: Звідки він знає твій номер телефону?
К: Це Стефан.- Нік скинув слухавку, а потім йому почало йти багато повідомлень і знову задзвонив телефон. Цього разу він взяв слухавку.
К: Чого тобі?!
С: Який милий початок розмови. Я знаю, що Т/і в тебе, передай їй слухавку.- Клаус передав слухавку.
Т/і: Що?
С: Ти потрібна терміново вдома, дещо сталося.- і він скинув слухавку.
Т/і: Ало, Стефан. Чорт, скинув слухавку.
Т/і:...
К: Мені з тобою йти?
Т/і: В цьому немає потреби, а загалом як хочеш.
* Вже вдома *
Т/і: Що ж у вас сталося таке термінове?- я почула крики в залі і в наступну секунду вже була там.