Запах Волі

Розділ 19

★Джекі★

Щось я вже не така впевнена як була спочатку. Хоча... Можливо, навіть краще, що відьма знала про наш прихід. Знала і не почала захищатися. Гадаю, це добрий знак. Однозначно це вже краще, аніж зараз боротись з відьмою, сили якої нам достеменно не відомі, а Саламандра не може зараз битись взагалі.

Після слів відьми запала тиша, яку поки що ніхто не наважується перервати. Мене насторожує як ця жінка дивиться на мене, однак це дає мені можливість оглянути її також.

На вигляд чаклунка досить молода. Висока як для дівчини. У неї довге, по лікоть, русяве волосся та зелені очі. Вони, своїм кольором, нагадують мені чагарники папороті, повз які ми проходили. Обличчя цієї пані прикрашає ще й родимка під одним з очей, на вилиці. Риси лиця в неї різкі та навіть трохи гострі. На відьмі чорна сукня, що здається мені надто вишуканою, як для тої на яку дивиться лише сама власниця. Та можливо, чаклунки живуть собі в радість і носять гарне вбрання коли в них гарний настрій? В такому випадку, їхній життєвий устрій міг би мені сподобатися. У сукні звужена талія, плечі здаються загостреними, а рукава ніби стікають до самої підлоги. Нижня частина з першого погляду звичайна, але якщо придивитись можна помітити функціональність цього предмета одягу. З кишені видніється верх якогось мішечка, з іншої якась пляшечка з блакитною рідиною, а з ще одної надкушене яскраво червоне яблуко. Таких кишень в спідниці було багацько. Місцями на тканині помічаю шви. Здається не раз і не два перешивали чи підшивали це плаття.

Взуття з-під тканини майже не видно, ясно лише що це якісь звичайні чоботи.

Чаклунка посміхається як це зробили б лисиці, були б вони людьми. Мені навіть здалось, що вона з тих осіб, які посміхаються самими лиш очима. Вона іноді дивиться на Рафаеля, Зака і Таю, але те що більшість часу відьма споглядає саме на мене насторожує.

Раптом вона розірвала зоровий контакт зі мною, повертаючись до свого нокса, що тільки прийшовши сюди одразу ліг на своє облаштоване місце, біля маленького віконця, що не надто добре виконує свою функцію.

– Що ж, влаштовуйтесь тут зручніше, вовченята. – посміхаючись, звернулась до нас відьма. Дівчина сидить поряд з ноксадісом і обережно гладить його по голові й спині, від чого той тихенько задоволено мурчить.