Місяць Альфи

Розділ 3

Меланія

Вона так і простояла десь 10 хвилин. Її біль то втихала, то починала. Не розуміючи, що сталося з нею вона пішла до ванної. Прийнявши холодний душ її стало легше.

Одягнувшись Меланія спустила вниз до сім'ї, щоб повечеряти. Коли Меланія вечеряла то знов почула жар, та й відчуття нібито її тіло потрохи ламають. Вона намагалася приховати, це від батьків. Не хотіла, щоб вони переживали.

''Це нормаль, що мене ціле тіло болить? Може розказати їм?'' коли Меланія вже надумала розказати батькам, що з нею, але батько Меланії не давав її сказати.

- Мел все добре? Файно себе почуваєш? – батько Меланії виглядав нібито був наляканим, але одночасно йому не терпілось, щось побачити чи почути.

- Так мені зле. Так жарко і нібито кости ломлять. Я не знаю, що зі мною. Треба викликати Олівію.

- Тут не треба Олівію, тому що я знаю, що з тобою. І тобі ліпше завтра не піти до університету. Завтра дома залишишся, та завтра п'ятниця. Нічого не станеться. – говоривши це, він не, як пропонував, а як настоював.

- Ні, я завтра піду і це не обговорюється. І чому ти кажеш, що Олівію не треба кликати? – вона не розуміла, що сталося з її батьком і чому він це каже.

- Мел просто від тебе, починає йти більш виражений запах перевертня ніж завжди.

- Ти про що? – Меланія так і не розуміла, що її батько хоче сказати цим. Але раптом в неї зародилася думка, яку вона мало вірила.

- Ти починаєш перетворюватись.

- Що ? Як? Ти не жартуєш? – почувши це, вона була дуже рада, що зможе бути повноцінним перевертнем.

- Ні, не жартую. Запитай Лілі вона теж чує твій запах.

- Так чую. А коли вона перетвориться мені так цікаво, як її вовчиця виглядає. – сказавши це, сестра Меланії в неї, аж камінь з душі впав.

- І через те, я кажу тобі не йти в університет.

- Ні тату я піду до університету, то не обговорюється! Але, якщо мені трохи стане погано я зразу подзвоню вам.

 - Мел то тобі не жарти. – батько подивився на Меланію, вона дивилася на нього так жалісно, та й він здався. – Добре підеш. Але, ти одразу дзвониш. Ти обіцяла.

- Звісно.

- Але ти можеш не йти. Якщо передумаєш... – так і не договоривши Меланія перебила батька.