Меланія
Цілий день їй здавалося, що за нею стежать. Їй було страшно, та й ще Мейсон кожний час ліз до неї. Її вовчиці не подобалося і виказувала це, що він її цілував, торкався. Тепер вона зрозуміла, що таке зв'язок суджених, вона цілий день думала про Даніеля. Вона розуміла що довго противитись не зможе. Кінцевий результат, так і буде, що вона буде його, а він її. Завжди, коли вона чула історії про суджених ті були про то, що цей зв'язок ніхто ніколи не розірве. І як половинки чинили опір, все одно будуть разом.
Коли закінчились пари, вона побачила автомобіль який по неї приїхав. Попрощавшись зі всіма попрямувала до машини. Цілу дорогу вона розмірковувала, про їхні стосунки з Даніелем. Меланія намагалася придумати, що зробити, щоб не піддатися спокусі.
"Треба щось придумати, а то я не довго протримаюсь. Я відчуваю, як мене тягне до нього. А може я погарячилась і мені треба було забути, що Даніель тоді говорив? Може треба було бути дати йому другий шанс? Може хоча б треба попробувати? Ні! Я зустрічаю тепер з Мейсоном. Я не можу з ним так вчинити, він хороший хлопець. Але чи я його кохаю. Чи я кохаю Даніеля? "
Через те, що Даніеля зграя знаходилась далеко, до зграї вони прибули десь підвечір. Зайшовши до будинку, Меланію злякала тиша, ніби там нікого не було, але вона відчувала запах Даніеля. Пішла туди звідки її вів такий прекрасний запах. І в результаті вона дійшла до кімнати, якій вона тим часово проживала. Відкривши двері вона побачила Даніеля, який сидів на підлозі. Вона помітила, що він тримає в одній руці пляшку з якою рідиною, але вона зрозуміла, що це спиртне, бо кімната пропахла алкоголем. А друга його рука тримала її сукню, яку Даніель притулив до носа і вдихав її запах, як ненормальний.
Вона повільно почала підходити до нього. Ставши перед ним вона запитала.
- Даніель, щось сталося? – сівши поряд з ним, Меланія намагалася роздивитися його лице. Він підняв на неї свої очі та вона побачила, що вони заплакані. Від цього видовища її серце розбивалося на осколки.
- Меланія, а скажи мені тільки чесно. Я для тебе настільки огидний? – сказав він ковтнувши спиртного із пляшки.
- Даніель це не правда.
- О! Правда? А чому ти тоді цілуєшся з іншим хлопцем? Ти це робиш навмисно, щоб зробити мені боляче, тоді вітаю у тебе все вийшло. Мені зараз настільки боляче, що ти й уявити не можеш. І тепер хто із нас має ображатись? Скажи мені Меланія. – вона була в шоку, від того що він все знає. Але їй було боляче чути його голос, його голос тремтів. Вона не хотіла, щоб він плакав. Це розбивало їй серце. Невже вона все-таки зробила йому так боляче. Невже це все вона натворила. Їй не хотілося в це вірити, але прийшлось. Вона це знала.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Місяць Альфи
Hombres LoboМеланія і Даніель стали ліпшими друзями з того часу, коли він зобачив її. Відчувши її запах він зрозумів, що вона його суджена. Він став для неї надійним другом та братом. Що зробить Даніель, щоб його суджена хотіла бути з ним не, як з другом, а як...