Місяць Альфи

Розділ 24

Меланія

Дівчина сховалася у шафі та чекала, вона знала що безглуздо, але не могла нічого вдіяти страх переповнював її повністю. Він був настільки сильним. Що їй здавалося ніби її серце ось-ось зупиниться. Але тиша насторожувала ще більше, вона знала до добра це не приведе. Їхній світі це означало, що звір вийшов на полювання. Він дасть своїй жертві надію, що тій вже непотрібно боятися, бо звір загубив її слід, але такого не бувати. Звір ніколи не дозволить своїй здобичі втекти. І зараз саме так себе почувала Меланія нікчемною здобиччю. Вона знала, що він в будь-яку мить зламає двері й вона цього боялася. Але більше боялася того, що не зможе себе захистити. Хоча вона знала, що дасть відсіч, але страх захоплював кожний кусочок її тіла, що аж було важко ворухнутися.

" Даніель де ти? Врятуй мене."

Але в одну мить вона почула хрускіт це були двері Даніеля. В одну мить вони впали на підлогу. Їй стало страшно, бо вона знала що станеться зараз. Вона знала, що того кого вона боялася прийшов по її душу. Меланія не давала надії померти у її серці, що Даніель прийде і врятує її. Але з кожною хвилиною у її серце прокрадалася маленька частинка сумніву що це станеться. Все, що їй лишилося робити це чекати. Вона чула його кроки. Монстр наближався. Але її увагу привернуло дещо інші це гарчання. Вона почала думати, що це їй причулося, але ні гарчання знову повторилося. Вона впізнала гарчання. Могла з повною певність говорити, що це був Даніель.

" Він почув мене. Він прийшов, щоб врятувати мене."

З цієї радості Меланія хотіла вийти зі свого укриття, але це небезпечно. Треба що Даніель відвернув його увагу тоді вона зможе вийти та допомогти йому. Але довго не прийшлося чекати, вона почула якусь метушню тоді їй стало ясно боротьба вже почалася. Було чути як усе ламається, їй було ясно що хтось у виграші, але вона не знала хто і це страшенно її лякало аж одно думка що Даніель програє. Набравшись сміливості вийшовши зі свого укриття. І перед нею представила така картина. Що монстр майже дістався шиї Даніеля. Це означає лише одне він хоче перегризти її, вбити його.

" Його треба відвернути його увагу, я не можу дати Даніелю померти. Але що робити?"

- Ей, ти! Ти нічого не забув? — вона побачила, як морда того чудовиська повернулася до неї. Це був її шанс і вона скористалася нею. Дівчина вирішила зроби найпростіше що вміє. І це паралізувати. Коли вона виконала задумане, Даніель скористався цим. Він не тільки відкинув від себе цього монстра, але тепер був у виграші так, що перемога була на його боці. Але чари Меланії довго триматися не могли. Коли їхня дія скінчилася монстр прийшов у себе і тепер намагався скинути із себе Даніеля.

Лапи Даніеля опиралися в плече монстра стримуючи його. Для Меланії було загадкою звідки походить цей монстр, вона ніколи такого в житті не бачила. Вона знала що природа таке не сотворить. Але їй було цікаво хто це зробив.

"Невже це зробив той хто погрожує Даніелю? І послав його сюди."

Автор

Поки Меланія намагалася розгадати загадку про монстра що до них завітав. За межами зграї вовк, якого дуже веселила вся ця ситуація. Він знав, що Даніелю суджено вбити, один з його експериментом. Це сотворіння було дуже слабке. Він вважав, що тримати такий непотріб у себе не потрібно. Але не знав, як його позбутися. Але йому треба було нагадати про себе Даніелю, що його наміри серйозні. Він вбиває двох зайців одночасно. То що було написано у листі, він правду казав. Даніеля суджена йому конкретно сподобалася. Але він не планував з'єднуватися з нею на все життя. Або щось з цього роду. Він планував знищити Даніеля повністю. Осоромити його суджену і зробити все, що він впав в її очах. Він буде помалу його нищити, найефективніше, як це почати, це його суджена. Всі знають вовки які мають суджених найвразливіші.

- Пане, що прикажете робити далі?

- Поки що нічого. Чекаємо нашого вірного друга з новинами. А там подивимось. А зараз повертаємося, як тільки він появиться скажеш що той зразу йшов до мене.

- Як скажете, пане.

Даніель

Йому дало перевагу те, що Меланія застосувала свою силу. Він відштовхнув свого противника. Це дало йому нормально розгледіти його. Він не знав, що це за створіння. Не знав з ким бореться. Але йому було ясно що це прояв темної магії. Його цікавило зараз не створіння, а хто його створив. Бо за чорну магію треба платити. Деколи ціна буває за великою. Він знав, що це його ворог послав цю істоту. Але його ще більш збило зі шляху. Поглянувши на Мелані. Він зрозумів що закляття недовго буде ще працювати. Даніель почав нападати. Коли закляття зникло звір почав боротися. Звір був сильним, але Даніель тож же не промах. В один момент він перегриз йому шию. Даніель не випустив його поки не впевнився, що на цьому все. Він зліз зі звіра, але коли наступив на лапу зрозумів що не ушкодженим не лишився. Він не помітив коли той встиг. Але пекла вона його страшенно. Він заскалив, той момент до нього присіла Меланія. Вона стурбовано дивилася на нього.

- Даніель сильно лапа болить? — на її запитання він лише кивнув. Він намагався не заскалити.

- Даніель дай мені допомогти тобі. — він просто дивився на неї не знаючи що відповісти.

Надіюсь Вам сподобалася цей розділ. Не забувайте ставити зірочки.

P.S. Я знаю що пропала надовго вибачте. Але тепер один розділ буде виходити кожного тижня.До наступної зустрічі.