Зруйновані серця

Розділ 4

Страх це відчуття яке знайоме кожному, тільки не кожен показує його, не кожна людина може визнати, що їй страшно, не кожен може прийняти його, і я не змогла. Думаючи що при зустрічі з ним я не буду боятись, я помилялась, бо як тільки я проснулась страх здавив моє горло.

Тільки згодом коли від темрями не залишилось і сліда, я зрозуміла що знаходжусь у кімнаті, а не в підвалі, а можливо Він хоче продовжити те що було того разу саме тут.

Раптово вскочивши на ноги злегка покачнувшись на не дуже твердих ногах, але змогла стриматись, оглянувши кімнату, я помітила вікно і відразу побігла до нього. Відчинивши я побачила другий поверх, та відступати  не стану. Взявши з ліжка простинь розірвала її, та зв'язала на подобі канату, а тоді викинула його з вікна та вдихнула повні груди повітря, а тоді стала вилізати з вікна спускаючись по тканині і упираючись ногами в стіну будинка.
Від тріння між моїми руками та тканиною, я відчула біль не дуже сильний, але злегка пекучий. Подивившись до гори побачила червоний слід і зрозуміла що тканина і справді натерла мені руки до крові.

Але краще маленькі подряпини на руках, ніж зустріч з монстром, подумала я та зістрибнула з саморобного канату. Опинившись на землі я полегшено видихнула, але розуміла що це тільки пів шляху. Я оглянулась по сторонам, думаючи тікати чи таки поглянути чи немає тут подруг, думка про те що з ними зробили те саме що і з Каєю, крутилась в голові, але я відганяла її. Почувши голоса я притиснулась до стіни яка була трохи випираюча і раділа що можу сховатись в її тіні.

Двоє чоловіків пройшло зовсім поруч, але мене не помітили, коли вони опинились достаточно далеко, я вийшла зі свого сховку та подивилась на обстановку. Двері, які напевно вели в будинок, але перед ними не було охорони, тільки ворота які були закриті, а перед ними ходили двоє чоловіків і я помітила у них на поясах пістолети.

Зрозуміла що шансів у мене мало, фактично нуль, але я не хотіла здаватись. Раптом двері будинку відчинились і звідти вийшов ще один чоловік, він покликав і двоє зайшли за ним у будинок. І тут я зрозуміла що це мій шанс, звісно вони можуть повернутись, але попробувати варто.

В останнє поглянула по сторонам і коли переконалась, що я одна побігла що є сили, адреналін бушував в мені, наповнюючи мої легені, і я бігла як ніколи до цього моменту, але коли залишились лічені кроки до воріт, позаду почулись крики одного з чоловіків, я не обертаючись бігла, але мене зловили. Я билась, виривалась та кричала, але він був сильніший. Коли я почала кричати голосніше мені закрили рота рукою, і я не довго думаючи укусила її, та паралельно зі силою наступила на ногу чоловіка, після чого він відпустив мене.