Зруйновані серця

Розділ 14

–Знову наш атело?–допитую я, коли на телефон Еми вже в котре приходить повідомлення. Недавно вона розповідала про те, що відбувається в її житті, і про Діна з яким у неї почало щось з'являтись, і про те як мати підняла на неї руку, сказати що я була в сильному шоці. Ні, я не була, бо знала які у неї стосунки з матір'ю, правда не думала що ця сука, якій важливі тільки гроші, підніме руку на свою дитину, але враховуючи що Емі завжди все маскувала за посмішками у мене і не виникло підозр.

Цим вона була похожа на мене, завжди посміхалась і не показувала свою справжню сторону, де їй було боляче, вона також навчилась ховати це так, щоб всі подумали що в неї все в порядку.

–Ага, придурок написує і написує, ніяк не заспокоїться.–вона була не взахваті, що він взагалі їй пиши, після того як побачила його з дівчиною, яку він обнімав.

–Ну дай ж ти йому шанс.–І хоть я не була прихильницею стосунків, знала що подруга має до нього почуття ще з дитинства, тому надіялась що хоч у неї буле щастя.

Але я знала її, і те що вона не зізнається в цьому навіть під дулом пістолета. Вона була ще упертішою ніж я, але наші характери і справді були чимось схожі, тому я розуміла, що у неї буде довгий шлях, щоб нарешті визнати, що він і справді важливий для неї.

–Роуз, я тебе прошу.

–Ех, а де Ліза?–інша подруга, яка весь час пропадала, після свого "одруження"

–У неї сьогодні якісь подружні справи.– відповіла подруга пожавши плечима.

–Вот бачиш у неї є лічні справи, а у тебе...

–Роуз.–перебила мене подруга.

–Все все.– я підняла руки в знак поразки.–Більше ні слова, але Ем.–я хотіла залишити цю тему в спокої, але коли в неї знову прийшло повідомлення, в мені заграв інтерес.

–Ну що?–не охотно відповіла подруга.

–Там ще одне повідомлення.

–І що з того, не перше і не останнє.

–Ну подивись. – я подивилась на неї умоляючими очима і подруга таки здалась. Вона показала мені повідомлення, і мене навіть не бентежить як у неї підписаний хлопець, це в її стилі.

Придурок: Принцеса, я чекаю на відповідь.

–Бачиш нічого цікавого.–проте на телефон прийшло ще одне повідомлення, від чого я поперхнулась водою.–Що!!!–вона закричала, коли повернула телефон назад до себе.

Придурок: Або ти виходиш, або я їду до твоєї матері, знайомлячись зі своєю тещою.

–Ні він не посміє.–я відчувала як вона закипає, і боялась що зараз вона зірветься.

–А якщо...–починаю я

–Ні, ніяких якщо.–вона погрожує мені пальцем, і я вирішую здатись.

–Звісно, як скажеш.–остаточно здаюсь коли приходить повідомлення уже на мій телефон.

Невідомий:Ти дещо забула в моїй машині.

Дивлюсь на екран, обдумуючи хто це може бути, адже я ніколи не сідала в машину до незнакомої людини.

Я: Хто ти?

Невідомий: А це має значення?

Я: Ну якщо я запитала, то напевно має.

Невідомий: Так ти хочеш забрати свою річ, чи як?

Я: Якщо скажеш хто ти, тоді я подумаю.

Повідомлення прочитане, але відповіді немає, я обдумую всі варіанти, а тоді розумію що є одна людина в якої я була в машині, але я боюсь думати про нього, що говорити про зустріч.