Зруйновані серця

Розділ 19

Тихий стук заставляє мене підскочити, коли я піднімаю голову з руля, перша думка просто поїхати з відси, але я заспокоюю себе та повертаю голову.
Лео стоїть біля моєї машини, та чекає щоб я вийшла. Але я просто дивлюсь у перед, на поворот за яким зникла машина.

Важко зітхаю, та заглушаю мотор, після чого не спіша виходжу. Стараюсь дивитись куда можливо, но тільки не на чоловіка переді мною. Я відчуваю як він розглядає мене, напевно моє лице злегка опухше від сліз.

–Роуз.–його голос зовсім поруч, але я не наважуюсь поглянути на нього. Напевно зараз я виглядаю безпомічною, якою я зовсім не хочу знову бути поруч з ним.–Подивись на мене.–це не прохання, а наказ, але я не дивлюсь, боючись, що знову заплачу.

–Просто відай те за чим я приїхала.–мій голос ламається, і звучить тихо.

Він нічого не говорить, а просто окидає мене поглядом, та направляється до будинку.

–Ти будеш там стояти, чи підеш і забереш свою річ?–я заспокоюю себе, що тільки заберу її, та поїду, тому направляюсь за ним, досі відводячи погляд.

Інтер'є мене зовсім не цікавить, і навіть коли я стою в залі, мене не цікавить які тут обої, чи дизайн. Я продовжую дивитись в одну точну, страх не зникає, більше того в моїй голові продовжують прокручуватись останні події, і я неможу заспокоїти свої нерви.

Відчуваю як хтось стає переді мною, і злегка піднімаю голову. Лео тримає в руці мій кулон, і я тягнусь до нього, але в останню мить він забирає руку.

–Лео..–мій тихий шепот заповнює простір між нами.

–Спочатку скажи чому ти плачеш.–але я мовчу, тільки дивлячись в підлогу. Він піднімає мою голову за підборіддя, заставляючи подивитись в його очі.
–Мені звісно подобається твоя упрямість, але не зараз, тому скажи чому ти плачеш?–моя нижня губа починає тремтіти, а в кутках очей з'являються сльози.

Розуміння що ми занадто близько, заставляє мої і до того хиткі нерви здатись, я пробую відійти, але його рука на моєму обличчі, тільки стискається в попереджені.

–Відпусти.–його холодний погляд проходиться по моєму  обличчі, коли він наклоняє голову, щоб ми опинились на одному рівні.

–Скажи мені чортову причину твоїх сліз і я подумаю.–його голос звучить спокійно, що не скажеш про вогонь в його очах.